Івано-Франківщина – одна з областей, яка найбільше в Україні представлена визначними об’єктами дерев’яної сакральної архітектури, стверджують фахівці. Крім того, два об’єкти дерев’яної сакральної архітектури – церква Зішестя Святого Духа в Рогатині і церква в Нижньому Вербіжі – увійшли в список об’єктів ЮНЕСКО в рамках транскордонного проекту України і Польщі "Дерев’яні церкви Підкарпаття". Тому вони, в першу чергу, потребують негайної реставрації.
Для цього на церкву Зішестя Святого Духа потрібно виділити більше 2,5 мільйонів гривень, на церкву в Нижньому Вербіжі – більше 8,5 мільйонів гривень. Такі кошти обласний та місцевий бюджет виділити не можуть, державний теж, повідомив начальник відділу охорони культурної спадщини та музейної роботи облдержадміністрації Андрій Давидюк.
Загалом, в області під охороною держави перебуває 587 об’єктів сакральної архітектури. В тому числі, церков – 446, дзвіниць – 88, 2 каплиці, костелів – 31, синагог – 7, келій і палат духовенства – 6, монастирів – 7. З них – об’єктів національного значення – 122, місцевого значення – 465, повідомляє Релігійно-інформаційна служба України.
Негайного проведення ремонтно-реставраційних робіт вимагає понад 150 унікальних дерев’яних церков, конструкція яких внаслідок дії різних чинників пошкоджена, відзначив обласний фахівець з охорони пам'яток.
"За попередніми розрахунками, для ліквідації аварійного стану та проведення першочергових робіт необхідно приблизно 8,5 мільйонів гривень, а фінансування реставраційних робіт з державного, обласного та місцевих бюджетів протягом 8 років припинилося повністю. Дерев’яні конструкції церков, через непроведення необхідних регламентних робіт, є, в більшості своїй, аварійними. Релігійні громади не в змозі за власні кошти здійснювати ремонти і часто цілком відмовляються від пам’яток, будуючи поряд з ними нові храми", – ореслив проблему Давидюк.
Зі слів Андрія Давидюка, якщо держава законодавчо не підтримає, не зверне уваги на відновлення святинь, то ми втратимо величезний культурний пласт нашої історії. Бо маємо такі абсурдні речі, пов’язані із сучасним законодавством, що Софія Київська і Лавра не є пам’яткою, а лише об’єктом культурної спадщини. А це суттєва різниця в статусі – за знищення об’єкту немає кримінальної відповідальності. Тому і на Прикарпатті більшість пам’яток, на жаль, втратили статус, і маємо сподіватися лише на свідомість і розуміння людей.
