fbpx

На Прикарпатті у соцзакладах люди з інвалідністю не отримують медичної допомоги

Суспільство 16:40, 19.10, 2017

На Івано-Франківщині пацієнти психіатричних закладів та підопічні установ соціального захисту, які мають психічні відхилення, не отримують належним чином медичної допомоги.

Про це йшлося сьогодні на робочій дискусії "Стан забезпечення прав осіб, які перебувають в установах соціальної сфери Івано-Франківської області", організованій регіональним представництвом Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області.

В області є ряд установ, які знаходяться в підпорядкуванні департаменту соціальної політики та працюють із людьми з психічними відхиленнями, серед яких три психоневрологічні інтернати: Делятинський, Погонянський і Снятинський.

Представник департаменту Національного превентивного механізму (НПМ) Секретаріату Уповноваженого з прав людини Олена Темченко розповіла, що у таких закладах є ряд спільних системних проблем, які чомусь не вирішуються. І не завжди це пов’язано з фінансуванням.

Зазначимо, що представники НПМ мають право здійснювати візити без попередження у будь-які заклади, де утримуються люди, з метою нагляду за дотриманням їх прав та фіксувати порушення.

"За п’ять років ми з’ясували одну річ: що не стіни закладів катують чи неналежно ставляться до людей, не закони катують, а люди", – наголосила Темченко.

Згідно з Європейською конвенцією ООН про права людини навіть ненадання медичної допомоги прирівнюється до катувань. І з цією проблемою стикаються підопічні інтернатів. Найгірше, коли є непорозуміння між сферами охоплення департаменту соціальної політики, якому підпорядковуються психоневрологічні будинки-інтернати, та департаменту охорони здоров’я, який відповідає за надання медичної допомоги.

Так, в області поширена проблема, коли індивідуальні програми реабілітації для підопічних інтернатів раніше складали лише формально. Такі програми мають складати представники МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) на два роки для кожної людини. Процедура має відбуватися у присутності соціального працівника установи та безпосередньо людини з інвалідністю. Виконувати ці програми зобов’язані заклади, і зокрема соціальні працівники мають складати плани виконання цих індивідуальних програм реабілітації. Медики нарікають, що в інтернатах не виконують їх рекомендації.

"Вони раніше робили це формально, – зазначає представник регіонального представництва Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області Світлана Дем’янчук. – У працівників є дуже багато байдужості".

Голова МСЕК в області Володимир Масляк пообіцяв, що комісія тепер регулярно відвідуватиме інтернати та складатиме індивідуальні програми реабілітації для усіх підопічних.

Якщо у психоневрологічних інтернатах трапляється ситуація, коли в людини загострення і вона поводить себе збуджено та може завдати шкоди собі та оточуючим, а лікаря на місці немає, то доводиться чекати, доки приїде швидка. У цей час в інтернатах немає обізнаних працівників, які би могли надати першу домедичну допомогу у таких випадках.

1

Івано-Франківщина стала першою областю в Україні, де на базі психоневрологічної лікарні №3 почали проводити спеціальне навчання медперсоналу для роботи з людьми з психічними відхиленнями. Звертатися за таким підвищенням кваліфікації можуть працівники закладів соціальної сфери, які працюють з такими людьми. Окрім цього, в усіх закладах, підпорядкованих департаменту соцполітики, є психіатри, але не всі сертифіковані у психіатрії.

Окрім цього, існує проблема, що кошти, які держава виділяє на кожного підопічного у таких закладах, залишаються на рахунках і не використовуються для покращення життя людей в інтернатах.

Найголовніше, за словами Олени Темченко, що не потребує коштів, – це людське ставлення, повага та збереження їх гідності. Так, наприклад, у деяких закладах не промаркований одяг підопічних. Тобто після прання люди можуть вдягати одяг, який раніше носив хтось інший. Ще гірше, коли не промаркована нижня білизна. У такому випадку це є приниженням гідності підопічних.

Є випадки, коли для лежачих хворих не передбачено ніякого дозвілля та у кімнатах відсутні бодай телевізори. Все, що їм залишається, – дивитись у стелю цілий день, що є також неналежним поводженням з їх правами. Таку проблему, на думку представниці департаменту НПМ, вирішити можна, звернувшись до громади.

"У вас гарні релігійні громади. Вони активні. Залучайте їх, – запропонувала Темченко. – Можна ж попросити старий телевізор, який хтось збирається викинути… Просіть про допомогу!"

Найгірше, що люди проживають у таких умовах і не мають іншого виходу.

На думку Темченко, виправити частину проблем, які є в інтернатах, можна, якщо керівники спробують прожити день так, як їхні підопічні. Вони самі знатимуть, що потрібно виправити, і не потрібно буде ані перевірок, ані рекомендацій від представників НПМ. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: