Перед відправленням у зону війни "найстарший вояк", як називає себе сам Ігор Васильович, пройшов бойовий вишкіл. Нині служить на Сході України, повідомляють Вісті Калущини.
Про свою службу говорить так:
"Війна – це чорна тяжка робота, а не романтика, як хтось це собі уявляє. На цій війні, як і на кожній, на жаль, без втрат не обійтися".
Ігор Кубрак твердо вірить у перемогу України в цій неоголошеній війні.
"Я не вмію багато говорити про свою патріотичність. Патріотизм повинен бути у душі", – каже пан Ігор.
А ще дякує від імені учасників бойових дій усім українцям, усім землякам, які взяли на себе те, що не може зробити держава, – забезпечення військових спорядженням, технікою, одягом, продуктами харчування:
"Більшість з наших благодійників не живе шикарно. Але вони відривають від свого сімейного бюджету дещицю, щоб допомогти армії і добровольчим батальйонам. Без допомоги волонтерів, всіх людей доброї волі хлопці не обійшлися б при нинішньому фінансуванні армії, – переконаний п. Ігор. – Я скажу так: фронт – не лише на Сході України. Він розпочинається тут, у тилу, де люди працюють на зміцнення обороноздатності держави. Я прийшов до голови районної ради, щоб подякувати йому, депутатам райради, громадам сіл за все, що вони роблять. Дякую Василю Степановичу за все-все, зокрема і за новий спеціальний костюм, який мені дуже знадобиться там, на Сході, дякую за те, що дбає про хлопців, які служать Україні. Бажаю, щоб Бог йому віддячив сторицею міцним здоров’ям".