До Устянської сільради входить три села: Устя, Орелець і Тулова. Загалом – понад 2000 мешканців. У 2015 році ці три громади обрали собі за війта 33-річного Івана Рожка – місцевого підприємця. І все ніби нічого, але близько двох місяців тому, кажуть, він як з ланца зірвався. Чоловік не дає ради своїм емоціям через сімейні конфлікти та зривається на перших зустрічних, пише Світлана Лелик в газеті "Репортер".
Депутатка сільради Ганна Плехтяк показує збитки на обійсті своєї матері – 71-річної Марії Вакарук. Каже, на самий Великдень сільський голова увірвався на подвір’я, розбив хвіртку, побив її сина й ледь не довів стару матір до інфаркту. Стверджує, що погрози їй та її родині чула від Рожка вже давно, але не зважала. Підозрює, все через те, що була секретарем сільради минулого скликання й мала з ним конфлікт.
"Він незаконно заволодів земельною ділянкою, – каже Ганна Плехтяк. – Поставив палатку, люди випивали, бійки були. Інцидент тягнеться ще з тих часів. На погрози не зважала, думала, не така людина, щоб щось заподіяти. Але тоді ще не був сільським головою".
За словами пані Ганни, вона голові навіть помагала, коли прийшов до влади, мовляв, молодий-зелений. Але нині терпець увірвався. Жінка звернулась у поліцію.
"Я не спам’яталася, прийшла з цвинтаря, прилягла й чую, собаки гавкають і гавкають, – розповідає Марія Вакарук. – Вийшла з хати. А то хвіртка вже на землі, крики, далі машини поприїздили".
Бабуся схлипує. Донька заспокоює її та розказує. Мовляв, голова на зупинці, що трохи вище їхньої хати, скандалив зі своїм батьком. А її син Іван просто вийшов з хати подивитися.
"Син навіть за ворота не виходив, ще по телефону зі мною говорив, – продовжує жінка. – А голові не сподобалося, що його хтось бачить. Тоді й увірвався до нас. То що, як сільський голова йде дорогою, то треба ховатися? Просто стало неспокійно жити у селі. Раніше такого не було. Розумію, якби то був якийсь кримінальний авторитет, а це є сам сільський голова, до котрого ми б мали звертатися за допомогою".
"Кричав мені: "Я тебе урою, а Кабана, таке прізвисько в онука в селі – закопаю", – далі схлипує бабуся.
Тоді на подвір’я Вакаруків викликали поліцію. Приїхали швидко, бо були недалеко. Теж в Усті, теж через голову, бо побив сільського секретаря. Вже не вперше. Поки ті їхали, буйного війта забрали родичі, а бабусю – швидка.
Ще раніше війт погрожував зброєю ще одному депутату, місцевому стоматологу – Івану Ріпці. Чоловік впевнений: Рожко через сімейні конфлікти заодно вирішив розібратися і з колишніми кривдниками. Ріпка говорить, що вважає його ворогом, бо теж не підтримував ту палатку.
"З тих пір має на мене злість, – стверджує Іван Ріпка. – Керує – як хоче, бюджет тратить – як хоче. У мене є відео з сесій, де я питаю про кошти, а він не реагує. Ще конфлікт на моєму окрузі – на вулиці, де мешкає його бабуся. Жінка захопила частину дороги, поставила паркан, засадила дерева. Щоразу на сесіях висуваю питання, аби встановити межі дороги, а він постійно блокує. А там не розминутися".
Якось ввечері Іван Ріпка виходив з роботи, а тут, каже, на нього біжить голова з матюками: "Через вас усіх від мене жінка пішла, я вас підпалю, позакопую". Його стоматкабінет якраз навпроти помешкання війта. Ріпка викликав поліцію та зайшов до себе на подвір’я.
Потім, за словами депутата, голова кудись поїхав, а повернувся вже з рушницею.
"Справляє у мій бік, десь за 15 метрів зі словами: «Тепер, суки, буду вас стріляти», – говорить чоловік. – Я забігаю в кабінет, знову дзвоню на 102. Приїхали, повдягали бронежилети, викликали опергрупу, ще один наряд. Голова при поліції каже: "Ану, яка відеокамера покаже, що я настановляв на тебе зброю?"".
Поліцейські взяли свідчення в обох та й поїхали. Ріпка обурюється, каже, наступного дня Рожко їхав у машині та сміявся з нього. Пішов у поліцію, а там справу й не розглядатимуть, бо нема доказів. А рушницю у війта вилучили лише через два дні, коли Ріпка пішов жалітися начальнику.
"Взяв собі хлопця молодого за секретаря й того побив, – продовжує Ріпка. – Тримає його на гаку. Він у голови рахувався секретарем, а по факту працював у магазині".
Іван Рожко про інцидент на Великдень сухо відрізає, мовляв, якщо щось і було – то суто сімейне. Поліція того дня до нього не приїздила, а він був удома.
"Ми з дружиною 15 років, і просто є люди, які хочуть "помогти" нам жити, але вони нас не розіб’ють, – говорить Іван Рожко. – Нехай не намагаються. Це моє особисте, і я не розумію, що там за заяви".
Про погрози зі зброєю починає говорити сам.
"Будь ласка, завтра може 10 чоловік сказати, що я зі зброєю ходжу, – каже війт. – Ясно, що я мисливець, маю документи. Але це не означає, що я проти когось зброю беру. Поліцію викликав голова земельної комісії, депутат. Він розуміє, накрався землі й легше мене зараз з криміналом чи як вийде облити, мою сім’ю, дітей. Най показує докази".
Голова впевнений, що його хочуть підставити, мовляв, досі тут працював клан, а він копнув глибше й побачив, що не все було законно. Тепер його намагаються "скомпрометувати, дестабілізувати й зробити винним".
"Допускають бесіди, що я десь там воюю, – говорить сільський голова. – Може, справді трудно на душі, але це не означає, що порушую закон і дисциплінарні норми. Завтра, може, ще 20 листів напишуть. Хай пишуть".
Про секретаря, що звільнився за власним бажанням: "Це якраз і пов’язано з сімейними питаннями, бо хлопчина молодий…" – обриває війт.
Далі проводить екскурсію, показує: школу перекрили, замінили вікна, перекрили клуб, але частину. Веде до церкви, хвалиться, що ніде в районі нема такої плитки, як у них. Поставили вуличне освітлення, зробили частину огорожі на цвинтарі.
Родина секретаря сільради говорити відмовилася. Заяву писали, але забрали. Просили родичі голови, мовляв, виправиться. Забрали по-людськи, бо жити в одному селі…
За словами начальника Снятинського відділення поліції Романа Запоточного, минулої суботи Івана Рожка викликали до району та склали на нього адмінпротокол. Покарання – від штрафу до адмінарешту – визначатиме суд.
"Щодо погроз зі зброєю справу не розглядають, бо це було віч-на-віч між ними, – каже Запоточний. – Голова говорить одне, той – інше. Свідків не було. Зброю вилучено, вона у кімнаті зберігання".
А Ганна Плехтяк готує заяву до прокуратури, бо, каже, терпіти несила.
