Гостей у франківській Колегіаті, де відбулися офіційні урочистості, зустрічав класичною музикою квартет "Гармонія Нобіле". На першу зустріч Асоціації випускників Юридичного інституту Прикарпатського університету ім. Стефаника зібралися відомі франківці, правники, що закінчили Інститут і працюють у Києві, Львові, Одесі, Харкові, інших містах України та зарубіжжя, студенти та викладачі Юридичного інституту, представники обласної влади та інші потенційні учасники Асоціації.
Створення Асоціації та початок її діяльності перетворюють Івано-Франківськ на правову столицю держави, компліментарно відзначив у вітальному слові голова ОДА Олег Гончарук.
"Так склалися зірки, що на ці кілька днів у Франківськ справді переїхала юридична столиця України, – підтвердив Андрій Романчук, керуючий партнер компанії Moris Group, один із ініціаторів створення Асоціації. – Сьогоднішню презентацію в нашому місті продовжить юридичний форум – у наступні два дні він запропонує багато цікавих тем, зокрема йтиметься про реформи. Правничий тиждень у Івано-Франківську в суботу, 3 червня, закриє юридична асамблея".
Андрій Романчук, керуючий партнер юридичної компанії Moris Group (Київ)
Асоціація випускників Юридичного інституту була створена цьогоріч – з нагоди 25-ліття Інституту, зазначила її голова Крістіна Фурда, юрисконсульт, випускниця 2000-го року.
"Асоціацію можна розглядати як платформу для спілкування випускників і центр зв’язку між випускниками і альма-матір’ю. Завдання Асоціації – популяризувати рідний Юрінститут, допомагати йому, підтримувати талановитих студентів і аспірантів – стипендіями, цікавою роботою. Це вияв вдячності до рідного вишу", – сказала голова Асоціації випускників.
"Ми пішли за західною традицією: є університет, є випускники, які чогось досягли і можуть підтримати рідний виш. Але головне для нас – забезпечити нерозривність поколінь і традицій. Ми гордимося тим, що інститут відзначає 25 років – і за час своєї діяльності він посів фундаментальне місце серед юридичних шкіл України, продовжує рости і розвиватися. Як випускники, будемо робити все можливе для його подальшого поступу, – сказав Андрій Романчук. – Наразі Асоціація тільки починає свою діяльність, ця презентація – наш перший захід, після якого ми сподіваємося створити "ядро" з кількох сотень учасників, що зможуть дієво підтримувати альма-матер".
"Святкування 25-річчя інституту сьогодні можна вважати датою другого плану, бо головна, знакова, подія – це створення Асоціації випускників і те, що Асоціація проводить презентацію вперше виданого в Україні Цивільного кодексу Галичини 1797 року. 220 років тому на наших теренах вже було кодифіковане право – розуміємо, наскільки це важливо було на той час і як важливо знати про це тепер. Всесвітньовідомий Цивільний кодекс Наполеона, що вивчається як першоджерело, був прийнятий тільки у 1804 році, – а в цей час в Галичині вже застосовувалися норми цивільного права", – відзначила керівник Юридичного інституту, доктор юридичних наук, професор Валентина Васильєва.
Директор Юридичного інституту ПНУ, доктор юридичних наук Валентина Васильєва
За словами Валентини Васильєвої, досі цей юридичний документ не був представлений серед першоджерел при підготовці правників у вишах: "Коли ми вчилися на юридичному факультеті у Львівському університеті, існування цього кодексу замовчувалося. Ми знали джерела первісного права Київської Русі та Московії, але ніколи не говорилося про першоджерела в Галичині. Сьогоднішня презентація Цивільного кодексу Галичини 1797 року – це визначальна подія. Ми можемо пишатися тим, що маємо такий правовий документ – його існування свідчить про високий рівень суспільних відносин в Галичині того часу, незалежно від її історичного підпорядкування. Від часу виходу Кодексу я не розлучаюся з цією книгою. Перечитую ці норми і дивуюся – наскільки вони сучасні. Нам є чим пишатися, шановні колеги: у преамбулі визначено, що кодекс ґрунтується на верховенстві права. В основі тлумачення правових норм і вирішення приватних питань лежать філософські гуманістичні ідеї. Вони, як бачимо, склали основу серйозних правових і духовних традицій в Галичині, стали ґрунтом сьогоднішнього меценатства".
Андрій Романчук розповів, чому компанія вирішила підтримати переклад і видання Кодексу.
"Наша компанія Moris Group загалом підтримує видання перекладної літератури – класики світової прози ХХ століття у серії "Вавилонська бібліотека". А з Кодексом вийшла така історія. Одна юридична компанія з Одеси якось подарувала нам російський переклад Цивільного кодексу Галичини. Звісно, ми, як вихідці з Галичини, вирішили зробити все, щоб цей акт був перекладений українською.
Ми отримали першоджерело – Кодекс мовою оригіналу, залучили професійного перекладача з німецької. Потім до роботи над текстом долучилися фахівці Юридичного інституту – щоб адаптувати його до сучасної юридичної мови. Коли ми отримали продукт, вирішили, що потрібно ще попрацювати над текстом, щоб зберегти дух того часу, конструкцію і ритм речень, колорит.
Тоді за роботу взявся наш партнер, франківець Мар’ян Мартинюк, який чудово знає німецьку, сам навчався у Віденському університеті. Мар’ян тісно співпрацював з професором Віденського університету, чудовим цивілістом Крістіаном Нешварою. До речі,він погодився приїхати і прочитати цикл лекцій у нашому Юрінституті. Часу на все це пішло чимало, майже три роки, але ми вважаємо, що вдалося максимально передати автентику, дух тексту, і його буде цікаво читати не тільки юристам", – розповів про роботу над перекладом Андрій Романчук.
Цивільний кодекс для Галичини 1797 року – так у німецькомовному оригіналі звучить назва правового акту. Він до сьогодні ніколи не був перекладений українською – це зроблено вперше, відзначив партнер Moris Group, юрист Олег Париляк, який займався технічною частиною видання.
Олег Париляк, партнер у компанії Moris Group
Цивільний кодекс Галичини 1797 року був експериментальним не тільки для українських територій, які увійшли до Австрійської імперії. Введений у Галичині, він проіснував 15 років, увесь цей час доопрацьовувався австрійською владою і був замінений загальнодержавним Цивільним кодексом. Тобто став основою цивільних правовідносин сучасної Австрії, пояснив Олег Париляк:
"Цивільний кодекс – це ілюстрація стосунків між людьми, врегулювання їхніх приватних відносин. З його допомогою відкриваємо для себе дуже багато цікавого: якими були межі батьківської влади, що чоловік був одноосібним головою сім'ї і що жінка повинна була виконувати його доручення і розпорядження, що батько визначав, яка має бути професія в сина, і що діти не мали права подати на батьки і матір до суду, бо позбавлялися спадку.
Нам відомо, що коли запроваджували кодекс, то брали пропозиції від науковців з Галичини, правників Львівського університету. Але наскільки вони були враховані, має сказати наука – цікаво і важливо з'ясувати, чи ці норми базувалися на життєвому укладі в Галичині, враховували наше звичаєве право, чи були накинуті нам "згори"".
Незабаром україномовний переклад Цивільного кодексу Галичини 1797 року з'явиться у книжкових крамницях.
