Кінотеатр "Олімпія", або, як його тоді називали, "електричний театр", був другим у нашому місті після кінотеатру "Уранія", що відкрився у 1908 р. Свою роботу він розпочав у 1909 р. і спершу знаходився в театральній залі Музичного товариства імені Монюшки (нині Обласна філармонія).
Ось як описує роботу кінотеатру газетна публікація від 30 травня 1909 р.: "Електричний театр "Олімпія" в приміщенні товариства ім. Монюшки заслуговує на те, щоб громадськість його відвідувала якнайчастіше. Програма кожного вечора досконала, порядок зразковий, і він, що найважливіше, в разі виникнення якогось переполоху чи пожежі (що при кінематографах неодноразово трапляється) є цілком безпечним. Адже обширна театральна зала з шістьма виходами дає повну гарантію, що, навіть якщо вона переповнена, громадськість без ризику нещасливих випадків зможе з неї вийти. Крім того, за нинішньої спекотної пори перебування у великій театральній залі досить приємне, не відчувається спеки й задухи, як деінде".
Реклама кінотеатру обіцяє глядачу показ французьких фільмів та приємну розвагу для людей будь-якого віку. Програма змінювалася два рази на тиждень, показ фільмів тривав від шостої до десятої години вечора щодня, а у святкові дні – з четвертої до десятої. Оскільки тоді демонстрували тільки німе кіно, вистави супроводжувалися музикою залізничного оркестру, який був досить популярним у тогочасному Станиславові.
З 1910 р. кінотеатр "Олімпія" розміщувався в так званому пасажі Єґера по вул. Собєського (нині будинок № 16 по вул. Січових Стрільців). Власник будинку виноторговець Озіяш Єґер був скандально відомою особою в місті. В 1906 р. він став героєм "винної афери". За несплату податків у нього вилучили пляшки з вином популярних марок і продавали їх з аукціону. Але згодом виявилося, що в тих пляшках було не вино, а дощова вода, оцет чи ще якась незрозуміла бурда. Єґер виправдовувався, що зливав у пляшки з-під дорогих напоїв залишки підіпсутого вина, яке потім продавав за копійки власникам дешевих генделиків. Хто ж винен, що податковий виконавець забрав у нього за борги саме цей товар.
В 1909 р. Єґер знову "прославився" на цілий Станиславів. Протягом 1908-1909 рр. він капітально перебудував свою кам’яницю й широко розтрубив про свій намір прикрасити її кінною постаттю польського короля Яна Собеського. Але замість монарха встановив скульптурну групу "Пастух і пастушка", що викликало величезне обурення у містян. Невдовзі скандальний виноторговець знову нагадав про себе, розмістивши спереду на своїй кам’яниці великий німецький напис "Jägerhof" ("Двір Єґера"). Це викликало черговий спалах обурення польської громади міста, яка дуже ревно боролася проти німецькомовних вивісок.
Важко сказати, чи розташування у такій скандальній кам’яниці сприяло популярності кінотеатру "Олімпія", що в ній знаходився. Але, мабуть, тодішні мешканці Станиславова теж були небайдужими до різноманітних скандалів і сенсацій.
Олена Бучик
