fbpx
  • Головна
  • Новини
  • Здоров'я
  • Обмеження в ліках та "неіснуючі діагнози": франківський лікар привезла новини з Європейського конгресу педіатрів

Обмеження в ліках та "неіснуючі діагнози": франківський лікар привезла новини з Європейського конгресу педіатрів

Здоров'я 18:47, 07.11, 2017

Франківський педіатр Віра Сем’янчук нещодавно повернулася з Європейського конгресу педіатрів, на якому медикам розповідали про новітні методи лікування і діагностики у педіатрії, а також про свіжі дослідження вчених у цій галузі.

Така зустріч медиків відбувається раз на два роки, цьогоріч вона проходила в Словенії, пише Місто. З України на неї приїхали близько 40 лікарів.

Як розповідає Віра Сем’янчук, на конгресі значна увага приділялася важким клінічним випадкам, їх діагностиці та лікуванню, вигодовуванню немовлят та вакцинації.

"Наприклад, вакцинація від менінгококу групи Б, який є причиною розвитку менінгіту, іноді з летальними наслідками. Вона, на жаль, не зареєстрована в Україні, але впроваджена у національні календарі багатьох європейських країн.

Проти цитомегаловірусу, який небезпечний для плода та новонароджених, проти стрептокока групи В, який є збудником ангіни та може спровокувати розвиток ревматичних захворювань. Ці та багато інших вакцин перебувають на стадії клінічних досліджень", – каже педіатр.

Медик зазначає, що загалом з розповідей європейських педіатрів можна було сформувати картину про інші підходи у діагностиці і лікуванні дитячих захворювань:

"При пневмонії в дітей, які до того рідко приймали антибіотики, європейські медики назначають так звані "легкі" антибіотики: звичайний амоксицилін протягом 5 днів, без ін’єкцій, призначення відхаркуючих середників, і тим паче госпіталізації.

Якщо узагальнити, то методи лікування простіші: обмежені в кількості ліків і з набагато коротшими термінами лікування, ніж зазвичай використовують в нашій країні.

Крім того, там не застосовують противірусну терапію і не проводять діагностику та лікування так званих "неіснуючих діагнозів", – каже педіатр. – Наприклад, затяжної фізіологічної жовтяниці у немовлят, дисбактеріозу, носійства герпесвірусних інфекцій, тобто Епштейн-Барр, герпесу VI типу тощо".

Також дослідження австрійських радіологів показало негативний вплив надмірного опромінення на дитячий організм у порівнянні з дорослими. Тому вони не рекомендують використовувати рентген-діагностику "для перестрахування", а лише у справді необхідних випадках.

З досліджень вчених, як розповідає медик, також запам’яталася розповідь італійських науковців, які на конгресі презентували вплив гаджетів на дітей раннього віку:

"Зокрема говорилося про дитячий сон. У дослідженні брали участь діти 1-5 років. Вчені пояснювали, що є чітка залежність впливу гаджетів на сон і емоційний стан дитини. Мова йшла навіть про їх короткотермінове використання.

Діти, які брали до рук смартфони чи планшети, були дратівливішими, гірше спали. Те саме розповідалося і про перегляд мультиків перед сном.

Для здорового сну дитини радили читати на ніч казки або ж щоб малюк засинав поруч з улюбленим казковим героєм".

Також медикам наголошували, розповідає лікар, на важливості вчасного виявлення сигнальних симптомів тієї чи іншої патології і подальшого скерування такого пацієнта до вузького спеціаліста. А також говорили про хибні діагнози.

"Було багато прикладів встановлення хибного діагнозу "атопічний дерматит". Насправді то був контактний дерматит або грибкова інфекція чи недостатність цинку в організмі, що супроводжуються візуально схожими висипаннями.

Також розповідалося про популярне влітку захворювання бореліоз, яке розвивається після укусу кліща. Європейські медики не лікують бореліоз, якщо немає його симптомів. Також не рекомендують пацієнтам здавати аналізи після укусу кліща, якщо їх нічого не турбує",  поділилася лікар.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: