– Минають останні дні виборчої кампанії. Як би ви її оцінили? Наскільки інтенсивно на Прикарпатті застосовують брудні технології – "чорний піар", підкуп виборців тощо?
О. Б.: Для "Самопомочі" це дорога, на якій розповідаємо про власні методи роботи. На цих виборах маємо три завдання. Найперше, це розповсюдження ідеології партії. Також це пошук людей, які можуть вести за собою мільйони. І звісно ж – побудова управлінських команд, яких сьогодні в Україні, на жаль, немає.
Але особливостями цієї кампанії є неймовірне "очорнення" "Самопомочі" та її лідера Андрія Садового на Заході України. Часто опоненти таким чином компенсують власну неспроможність гідно представити себе громадськості. Ще одна причина – політичний фактор. Маю на увазі успіх Львова, який насамперед є успіхом всього українського. Тому нині певні зацікавлені особи намагаються знищити такий успіх та не допустити його в Тернополі та Івано-Франківську. Адже краще показати розвалений захід країни, аніж той, який бореться за власну ідентичність та колаборацію з іншими регіонами.
– Пані Ірино, ви вже провели чимало зустрічей із виборцями, дізналися про актуальні для Івано-Франківська проблеми. Яким чином, на ваш погляд, можна навести лад у місті?
І. К.: Насамперед я вдячна всім містянам, з якими ми зустрічалися: в різних установах, організаціях чи просто на вулиці. Їм насправді неабияк набрид виборчий процес, усі вже втомилися від політики. Однак ми все одно почули значну кількість мудрих ідей та проектів, які потрібно впроваджувати в Івано-Франківську.
Ірина Кулинич
Завжди можна навести лад, треба лише цього дійсно хотіти і виконувати. Найперше необхідно зробити ті речі, які не потребують значного фінансування, наприклад, прибирання. Також украй важливо встановити певні стандарти, яких мають дотримуватися за будь-яких обставин. Окрім того, що ці стандарти повинен розуміти як керівник, так і виконавець, також необхідний обов’язковий контроль за самим процесом впровадження. А це геть непросто.
– З початком опалювального сезону в Івано-Франківську, як і в решті міст, відразу з'явилися традиційні проблеми: різні пошкодження, холодні батареї і т. д. Як налагодити комунікацію між мешканцями, владою і відповідальними інстанціями?
І. К.: Налагодити комунікацію дуже просто. Тут хотілось би згадати успішний досвід Львова. Хоча я знаю, що така сама комунікація налагоджена також у Вінниці й деяких інших містах. Насамперед це гаряча лінія для жителів міста, чітке програмне забезпечення і відповідальна служба. Йдеться про зв'язок із владою, який дозволяє мешканцю не тільки зрозуміти, а й побачити, що його звернення опрацьоване та доведене до логічного вирішення. Не може бути такого, що, телефонуючи в певну інстанцію, відповідають, мовляв, це не наше питання. Тут надзвичайно важливий саме зворотній зв'язок.
– Пане Олеже, як щодо нинішніх тарифів на газ, які дуже боляче "кусаються". Як гадаєте, існуюча ціна може зменшитися?
О. Б.: Коли я спілкуюся з людьми в селах, на базарах чи в магазинах, то вони зізнаються, що вперше в житті бояться зими. Проте сьогоднішні тарифи є економічно невиправданими, вони розраховані за статистикою дворічної давнини. А в Україні споживання газу за останні два роки зменшилося аж на 40%. Правда в тому, що економічно обґрунтований тариф є на 30% нижчим, ніж існуючий. І це без соціальних знижок. Яскравим підтвердженням став літній період, коли комерційний газ був дешевшим на півтори тисячі гривень, ніж газ для населення. Ринок відреагував адекватно: менше газу купувалося – більшою стала пропозиція. До речі, ці розрахунки ми подали Аресенію Яценюку ще п'ять місяців тому. Однак КМУ ніяк не реагує, бо залежний від олігархічної верхівки, яка володіє надрами країни. Але ми все одно будемо тиснути. Адже основним гальмом виступає політична воля і незалежність думки керівництва держави.
– Перед виборами відбувається небувалий ажіотаж подарунків від різних партій: хтось поставив бруківку, комусь до вподоби облаштування лавок… Пропозицій безліч. Що дарує "Самопоміч"?
І.К.: Насамперед ми чесно пропонуємо власний досвід і співпрацю з іншими партіями, які пройдуть до міської ради. Важливо підкреслити, що головне правило "Самопомочі" – візьми і зроби. Приміром, я навіть не сподівалася, що під час звичайних зустрічей з іванофранківцями вдасться здійснити стільки корисних речей. Пригадую випадок, коли до мене підійшов якийсь чоловік і запитав: "Якщо ви станете мером, чи зможете допомогти моїй мамі? У її домі, що на вул. П. Сагайдачного, вже більше року немає води". Треба було просто організувати представників водоканалу, і чотири будинки на тій вулиці вже через дві години отримали воду. Це ж зовсім нескладно було зробити, просто таким є наслідок відсутності лінії звернень мешканців та контролю за вирішенням усіх питань. Ще один приклад ефективної роботи "Самопомочі" – виплата індексації медикам.
О. Б.: Майданчики, лавочки чи бруківка – здебільшого це дарунки зовсім не за гроші людей, які їх презентують. Очевидно, якщо таке робить чинний міський голова, то здійснює це за кошти з бюджету, який наповнюють самі ж містяни. Якщо дарунками "осипає" певна заможна особистість, то треба запитати: за які гроші така щедрість? Адже матеріальними джерелами можуть бути потоки з корумпованих схем, які вимили з бюджету.
Сьогодні більшість проблем в Україні через те, що підхід до управління є комерційним, а не публічним. Натомість "Самопоміч" дає суспільству людей, які здатні та вміють публічно управляти. Зкрема, такою персоною є Ірина Кулинич, яка працювала вісім років у філософії "Самопомочі". Я чітко усвідомлюю, що зараз коло мене перебуває гідний мер міста, котра мислить як ефективний керівник. Загалом, ми створюємо команди, які вміло керують громадами.
– Яким чином ви плануєте готувати таку продуктивну команду?
О. Б.: "Самопоміч" підходить до цього завдання вкрай виважено. Наприклад, з усіх округів, що є в Україні, наші кандидати висуваються лише в 224. Адже ми не маємо повсюди людей, за яких можемо взяти відповідальність, і найголовніше – в перший день після виборів треба почати якісну групову роботу управління процесом. Ми розуміємо, що управління громадами – це не керівництво підприємством. Насправді це надзвичайно важка праця, яка потребує матеріальних і управлінських ресурсів, а найголовніше – духу ідеї.
– Пані Ірино, в чому полягає ваш основний меседж до івано-франківських виборців?
І. К.: Розумію, що мешканці вже втомилися від політики, відверто кажуть у вічі, що нікому не вірять. Так, довелося пережити вдосталь трагічних моментів, але ми повинні обирати не серцем, а розумом. Цієї неділі під час Літургії священик сказав, що небажання змінити власне життя теж є злочином. Тож будьте собою, обирайте свідомо! Переконана, лише спільно з громадою ми наведемо лад в рідному Івано-Франківську.
О. Б.: Не вірте нікому. Лише Богові та собі. Це запорука успіху.
Політична реклама
