А ще, звісно ж, створили багато розробок для власного війська.
ВВС Україна пропонує короткий огляд технічних і наукових досягнень року, що минає.
Провести операцію лікарям Інституту серця під керівництвом Бориса Тодурова (праворуч) допомогли німецькі колеги
Кардіохірург Борис Тодуров – один із головних українських героїв 2016 року. Влітку його команда вперше в Україні провела операцію з пересадки штучного серця. Для 42-річного пацієнта Інституту серця МОЗ це був єдиний реальний шанс продовжити час очікування донорського серця.
У жовтні медики повторили свій успіх, встановивши "механічне серце" 30-річній пацієнтці. Така операція коштує приблизно 120 тисяч євро, і з бюджету ці витрати не компенсують. Гроші зазвичай збирають за рахунок благодійників.
Окрім роботи за операційним столом, медик також активно користується соцмережами, де викладає пізнавальні і практичні відео – наприклад, про те, як не допустити розвиток інфаркту.
Літак-"стрибунець" від українських винахідників переміг у номінації "Вибір аудиторії" на конкурсі NASA.
Mars Hopper призначений для дослідження полярних шапок Марса і має живитися сухим льодом – так називають заморожений вуглекислий газ, яким узимку щедро покриті полюси планети.
Прототип безпілотного автоматизованого літака поки що існує лише в головах і комп'ютерах розробників, але вони запевнили ВВС Україна, що хочуть у будь-якому випадку довести свою розробку до кінця.
Український оборонпром останніми роками отримав новий поштовх.
Одна із "зірок"-2016 – бойовий модуль "Тайпан", який розробили підприємства державного концерну "Укроборонпром". Серед іншого цей модуль, який встановлюють на бронемашини, може автоматично наводити гармати на обрані цілі.
Учасники українського проекту LimpidArmor почали розробляти конструкцію, яка б допомогла з'єднати окуляри доповненої реальності, шолом і камери, встановлені на броні танка, щоб танкісти у реальному часі могли бачити 360-градусну панораму того, що відбувається назовні.
Фірма "Адрон" розробила гранати, які не мають округлої форми, тож не можуть скотитися. Окрім того, в їхній основі – термобарична речовина, яка під час вибуху створює температуру до 3 тисяч градусів – оскільки в Україні не виробляють ні гексоген, ні тротил.
Конструкторське бюро "Південне" повідомило про розробку нового ракетного комплексу "Грім-2", дальність ураження якого – до 500 кілометрів.
А українські волонтери заявили, що розробили новий безпілотник, який може літати кілька годин на сотні кілометрів і брати на борт десятки кілограмів вантажів.
Студенти із Харківського національного автомобільно-дорожнього університету розробили прототип автомобіля, який здатен подолати 570 кілометрів всього на одному літрі пального.
Це не світовий рекорд – він наразі перевищує 2 тисячі кілометрів. Але навіть такі показники дозволили українській команді влітку привезти додому кубок, завойований на трасі змагань у рамках екофестивалю Make The Future у Лондоні.
Окрім власне розробки авто, його творці займалися ще й збором грошей на свою ідею, залучивши понад півтори сотні меценатів.
У розмовах із ВВС представники команди Lsa KHadi запевнили, що не зупиняться на цьому. Наступного року вони готуються презентувати електроверсію свого автомобіля.
Можливо, для втілення задуманого харківським автомобілістам знадобиться розробка київських вчених на чолі із кандидатом технічних наук Владиславом Кисельовим. Вони кажуть, що створили потужне джерело електрики – батарейку, яка працює 12 років. Їхній винахід переміг на конкурсі Sikorsky Challenge у Києві."Компанія зі США City Labs випускає подібні, тільки сила струму цих батарейок в тисячу разів менша, ніж у нашій", – похизувався пан Кисельов, який тепер шукає приватного інвестора для промислового випуску.
Батарейка трохи більша за сірникову коробку. Для її роботи використали природні властивості тритію (один з ізотопів водню), який випромінює електрони.
Восени відбувся перший старт нової модифікації вантажної космічної ракети Antares 230. Її запустила американська компанія Orbital ATK. Перший ступінь ракети модифікував український Південний машинобудівний завод імені Макарова.
Іntares доправив продовольство, наукове обладнання і матеріали для експериментів на Міжнародну космічну станцію. Попередні модифікації, розроблені у Росії, припинили використовувати після аварії 28 жовтня 2014 року.
Основну конструкцію першого ступеню розробили на Конструкторському бюро "Південне", виготовили на заводі "Південмаш" у кооперації з українськими підприємствами "Хартрон-Аркос" (Харків), "Київприлад", "Хартрон-Юком" (Запоріжжя), "Чезара" і "Рапід" (Чернігів).
До кінця 2018 року планують здійснити п'ять запусків таких ракет, з 2019 по 2024 рік – ще шість.
Секретар РНБО Олександр Турчинов після запуску заявив, що Україна повертає собі позиції ракетної держави.
Студент КПІ Михайло Литовченко разом з батьком розробили пристрій, який може перетворювати енергію хвиль на електрику. На додачу він виконує ще й функцію хвилерізу.
Винахідники із Дніпропетровська розповідають, що отримати енергію з моря людство намагається вже понад півстоліття, однак усі розробки були малоефективними. Натомість вал, що входить до їхньої конструкції, нібито може обертатися за будь-якої сили хвилі, при цьому виробляючи електроенергію і опріснюючи воду.
Наразі батько і син завершують виробництво промислового зразка, їхня ідея вже зацікавила кілька міжнародних конкурсів і запатентована.