24-річна письменниця ще кілька років тому поставила собі мету – написати свій перший роман до 25 років, які відзначатиме у грудні цього року. "Так що перед собою мені не соромно", – каже Поліна.
Перші сюжетні оповідання та новели вона почала писати у 13 років. Проте здібності до літературної творчості з’явились значно раніше. Починала з поезії та короткої прози. Більшість написаних оповідань витримані у жанрі соціальної драми. Переважають теми сирітства, старості, поганих звичок і т. д.
Поліна Кулакова вже видавала оповідання і кілька поезій в літературних альманахах "Ліра", "Вінтаж", "Lithium", "Софія" (м. Хмельницький, видавництво "Лілія"), "Бандероль у майбутнє" (м. Івано-Франківськ, "Лілея НВ"). Ці всі публікації були для неї певною мірою практикою перед написанням роману.
"Роман-трилер" – це щось нове в україномовній літературі. Поліна в коментарі КУРСу розповіла, чому саме цей жанр обрала та хто на це надихнув:
"Відповідь дуже проста – я захотіла написати те, що сама обожнюю читати. Ще з підліткового віку зачитують класичними і сучасними детективами, трилерами, хоррором та містикою. Обожнюю заплутані сюжети, з крутими несподіваними поворотами.
От з джерелом натхненням я точно визначитись не можу. Хоча найсильніше на мене вплинули прочитані книги і їхні автори. Безперечними лідерами серед них є Стівен Кінг та Едгар По.
Сідала писати роман лише з образами і емоціями, які викликали вони в мене. І в процесі сюжет розвивався якось сам. Власне, я дуже довго не знала, якою вийде ця історія після завершення. Сідала за новий розділ з одним задумом, але в якийсь момент персонажі вели мене за собою, причому у вірному напрямку. Зізнаюсь, що це для мене було несподіванкою, як і стать головного героя. Ця історія мені наснилась, точніше, наснився хлопець на березі озера. Він був сповнений відчуттям тривоги, розпачу та великої втрати. І саме з цими емоціями я сіла за роботу. Перевтілитись у чоловіка мені було, як на диво, легко. Я не зіткнулась з жодними проблемами, коли описувала його звички, думки, дії. Ну, і зважаючи, що цю книгу більше вподобала чоловіча публіка, – хлопець в мене вийшов реалістичним", – розповіла Поліна.
Герої книги усі вигадані, проте певні рефлексії оточення автора все ж спостерігаються.
Зараз Поліна розпочала роботу над наступним трилером, а також, під час перебування у V літній літературній школі, вигадала ще один сюжет та накидала кілька шматочків тексту. У повсякденному житті Поліна, як і більшість молодих авторів, однією творчістю жити не може, тому й працює у сфері торгівлі:
"Живу, як всі люди, – ходжу на роботу. Працюю в сфері торгівлі, з людьми. Займаюсь первинною бухгалтерією, логістикою та проблемними клієнтами, з їхніми претензіями і потребами. Так що творчість для мене – зона комфорту і відпочинку. Коли я приходжу додому, то відгороджуюсь від думок про роботу, читаючи цікаву книгу або вигадуючи власні історії. А ще зовсім нещодавно відкрила в собі таланти в кулінарії. Тепер додатково займаюсь творчістю і на кухні, готуючи нові цікаві й дуже смачні страви".
