Народні депутати, які внесли законопроект про введення адміністративної відповідальності за цькування дітей у школах, пропонують узаконити поняття булінг. Це моральне або фізичне насильство, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам.
Якщо насильство було вчинене проти учня школи, то кривдникові доведеться заплатити штраф – від 340 до 850 грн.
Якщо правопорушення скоїть дитина до 16 років, штраф у розмірі 340 – 850 грн мають виплатити його батьки.
За повторне цькування або за особливо жорстокий булінг штраф складе від 1700 до 3400 грн.
Якщо ж факт насильства був прихований вчителями школи або директором, на них чекає штраф – від 850 до 1700 грн.
Автори запевняють, крім введення штрафів за цькування у школі, основна мета законопроекту – боротися з булінгом у школах шляхом виховання як дітей, так і викладачів. За словами народного депутата Олександра Співаковського, законопроект має стимулювати викладачів проводити бесіди з учнями.
"Після прийняття такого закону викладачі та директори шкіл будуть самі зацікавлені у встановленні діалогу у школі. Побічно ми впливаємо саме на них, тому вони і прагнутимуть вирішувати конфлікти, проводити уроки, спрямовані проти насильства", – пояснив OBOZREVATEL співавтор законопроекту.
Натомість відомий економіст, франківець Роман Шеремета, апелюючи до поведінкової економіки, розкритикував таку новацію.
"З одного боку, виглядає все правильно – штраф за булінг повинен знизити частоту булінгу. Але є багато але!" – застеріг він.
1) Є один відомий експеримент Gneezy-Rustichini (Fine is the price), в якому автори мали теж хорошу ідею – штрафувати батьків, які вчасно не забирають дітей з садочка. Запровадили штраф середнього розміру. Результат? Батьки почали запізнюватися ще більше! Чому? Тому що запізнення "нормалізували" – до цього запізнення будо морально негативним явищем, а тепер прийнято, що можна заплатити кошти і спокійно собі запізнюватися. Чи не нагадує вам це сутуацію з штрафом за булінг?
2) В країнах з високим рівнем корупції штрафи, як правило, не працюють. Чи не будуть батьки, вчителі, і навіть діти "домовлятися" та "шантажувати" одне одного?
3) Ще один відомий результат з поведінкової економіки – що вищі ставки (штраф), то більша ймовірність саботажу. Як проконтролювати, чи діти/батьки/викладачі не будуть використовувати цей інструмент, щоб з кимось "поквитатися"?
"Булінг – це моральна проблема, а не фінансова. Тому, в першу чергу, потрібні моральні, а не фінансові інструменти. Шкода, але інколи мені здається, що Україна – це суцільний неконтрольований експеримент. Уряд – експериментатор, а люди – учасники", – вважає Шеремета.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
