Якщо не вдаватись до таких запобiжних заходiв, людина на робочому мiсцi вiд перегрiвання може зазнати теплового удару, серцевого нападу, можуть загостритися хронiчнi хвороби. Пiд ударом найперше опиняються серце та мозок.
"Згiдно з чинними нормами, верхня межа температури повiтря в лiтнiй перiод має становити +28, це коли мова про легку фiзичну роботу на постiйному мiсцi (якщо людина проводить там не менш як 50% свого робочого часу або 2 години поспiль).
А для працi на непостiйних робочих мiсцях цей показник не має бути понад +30 градусiв. Зауважте, для працiвникiв, що виконують важку фiзичну працю, цi показники зниженi до +26 й +28 градусiв вiдповiдно.
Якщо ж температура повiтря перевищує допустимий рiвень, тривалiсть перерв має бути збiльшена, i цей показник повинен становити не менш як 10% робочого часу на кожнi 2 градуси перевищення.
Iншими словами, у спеку, якщо немає вентиляторiв чи кондицiонерiв, люди мають менше працювати й багато пити води. Однак рiшення про скорочення тривалостi робочого дня повинен приймати керiвник", – розповів, як спека змінює робочий графік головний державний iнспектор управлiння Держпрацi Світлана Юревич.
За словами Володимира Караваєва, заступника голови ради Загальнонацiонального форуму безпеки дорожнього руху, у рекомендацiї ВООЗ зазначено: у спекотну погоду робочий день має бути скорочено на одну годину з кожним градусом, що перевищує норму.
Норма становить +28, тож при показнику +29 робочий день слiд скоротити на годину, якщо надворi +30 – на двi години – це за умови, якщо робоче примiщення не кондицiоноване, пише Експрес
