"Унікальний письменник, єдиний, хто здобувся реальної світової слави. Наклад його романів, які перекладені 8 мовами світу, перевищив 4 мільйони. Жоден літератор України не повторив подібного успіху. Це означає, що Андрій Курков володіє якимось секретом", – оголосив модератор літпростору письменник Володимир Єшкілєв.
Єшкілєв запропонував публіці спробувати деконструювати мандрівника світами, фізичними і метафізичними, письменника Андрія Куркова. Курков охоче підтримав і сам розпочав свою "деконструкцію".
"Коли в 13 років мені хтось сказав, що письменники не ходять на роботу, мені це дуже сподобалося. І я вирішив стати письменником", – каже Курков.
І переконує, що це серйозно.
Цілком серйозно письменство Куркова почалося з подорожей. До перших мандрів спонукала родинна історія, яка плинула двома шляхами – з одного боку, тихе радянське дитинство, з другого – брат-дисидент. Двоїстість історії сім’ї спонукала його почати дізнаватися правду. А те, про що дізнався, просилося на папір, щоби пояснити те, що відбувалося.
Коли Куркову у студентські часи подарували диктофон, він проїхався Радянським Союзом – вдаючи студента журфаку, хоч насправді вчився на ін'язі, збирав спогади і розповіді людей про страшні речі, що їх робила система. "Але люди, які їх розказували, змішували їх зі своїми особистими пригодами, від чого ті вигладали не так страшно", – зазначає письменник.
З тих мандрів, каже Андрій Курков, з’явилися 5 його романів. "З фактів майже нічого не використав. Але використав атмосферу і зрозумів ментальність тих людей, для яких не існує ніяких інших думок і позицій правоти, крім власних", – додає автор.
Мови викладав Андрію Куркову його брат, який повернувся із заслання. Там, щоби не збожеволіти, він вчив напам'ять словники і після повернення поділився цим своїм вмінням. "Зараз за кордоном я виступаю шістьма мовами, це робочі мови, і ще п’ять, які "трохи призабув", – каже письменник.
Курков переконаний, що письменник має мандурвати не лише в своїй уяві.
"В своїх творах письменник відтворює простір – у часі та з людьми, йому притаманними, відтак для письменника природньо подорожувати, щоби дізнаватися про місця, людей і відтворювати деталі. Я не втомлююся їздити. Впродовж року у мандрах проводжу шість місяців", – розказує він.
Нещодавно Андрій Курков повенувся з Гонконгу і Тайваню. "Це космос!" – означив свої враження письменник. В обидвох країнах, зазначив він, є дуже великий інтерес до України. Тайванські професори, з якими він мав зустріч, розповіли, що голова компартії Китаю дуже уважно слідкує за реакцією світу на анексію Криму. Бо якщо це пропустять на міжнародному рівні, то тоді Китай піде війною на Тайвань, і це буде велика війна світового рівня – армія Тайваню налічує понад мільйон військовиків. І Тайвань не збирається втрачати свою незалежність.
Курков вважає, що живе дуже швидко і тому залишається в тінейджерському віці. Письменник, каже він, завдяки своїм текстам може одночасно бути 18-, 25- і 40-річним і згадувати свій справжнй вік тільки тоді, коли заболить печінка.
"Коли пишеш роман, створюєш паралельний світ, в який перебігаєш. Тому мені більше подобається писати романи, ніж короткі оповідання, – доки пишеш, а це кілька років, живеш у двох світах паралельно. Це не шизофренія. Я так живу абсолютно свідомо і з великим задоволенням. Коли, наприклад, хочу залишатися з людьми, яких люблю в обох світах, то переношу їх в романи. Переношу в романи все, що люблю, наприклад віскі і вино. А оскільки розумію, що пити не дуже корисно, то мої герої в романах п’ють замість мене. Так і печінка ок, і обрАзи на життя немає", – сміється Курков.
Не всім у романах, як і в реальному світі, варто ділитися, вважає Курков з приводу еротичної прози. Таку він усвідомлено не пише.
"З еротикою у мене якось взагалі не складається", – каже автор. Він пригадав історію з романом "Остання любов президента", де було досить еротичних епізодів. Їх не знати чому видалив перекладач. "Видавець захотів повернути викинуте в текст і звернувся до моєї дружини, яка також є перекладачем. І коли роман вийшов, вона зізналася, що не всі еротичні сцени поновила, – не змогла, оскільки теж вважає, що не все варто виносити на огляд", – поділився письменник.
Франківці попросили Куркова як автора, що у своїх творах часто передбачає майбутнє, зробити предбачення з приводу майбтнього України. На що Андрій Курков відгукнувся таким передбаченням і в контексті порадив думати.
Основна тема, про яку наразі повинен думати кожен українець, вважає він, – це політика. Ментально і в сенсі державотворчому українці – нація анархічна, каже Курков.
"Наша внутрішня демократія зважає демократії у державі, – переконаний письменник. – У нас потенційно може бути 50 тисяч маленьких держав у одній великій державі, і в кожній буде свій, відмінний він загального, закон. Або створиться таки одна українська держава, але тільки тоді, коли приклад дотримання законів будуть подавати згори".
"Сподіваюся, це не песимістичний сценарій, а такий, який буде спонукати до думання", – додав він.
КУРС писав, як сьогодні на літплатформі у "Карпатському просторі" Юрій Винничук розвінчував міфи