Одна з характерних рис Євгена Грицяка – він, попри складний життєвий шлях, є людиною світу. Послідовник Ганді, він завжди пропагував ненасильницький спротив системі, духовний розвиток людини й суспільства, говорив, що українцям варто зійти з того шляху боротьби, до якого ми звикли, в якому силі протистоїть лише сила і який щоразу приводить нас до поразки.

В своєму інтерв’ю газеті День, пише ГК, Євген Грицяк розповідає, що уникнути війни на Донбасі було неможливо, бо Росія прагне до вічного розширення власної території.

"Колись Росія забрала Порт-Артур, колись у них була Аляска, у Китаю вони забрали мільйон квадратів, в Осетії, Абхазії, вони забрали Крим, Придністров’я. Це країна, яка природно мусить розширюватися. І вона завжди знайде причину на кого напасти, у кого б відшматувати частину території. …У Росії тільки тактика змінилася, а мета залишилася та, що й була, – панування над світом. Якщо б Росія завоювала Україну, то вона не зупинилася б, бо у них мета одна – завоювати світ. …Якщо Росія змогла б звернути з розбійницького шляху на просвітницький, то Україна жила б з Росією, як Америка з Канадою. На думку росіян, "курица – не птица, хохол – не человек", – розмірковує Євген Степанович.

"Ми знали (повстанці Норильського повстання 1953 року), що багато чого зробимо, змінимо, але так далеко не заглядали (про повалення Радянського Союзу). Так сталося, що ми поклали початок кінця цій системі. Нас було 66 національностей. І ми тоді зуміли "спаятися" разом. Кожна нація висунула свого представника для контакту зі мною. Через мене всі були об’єднані в одно", – пригадує він.

Євген Грицяк переконаний, що "Україні найбільше шкодять її керівники, а саме те, що вони олігархи. Сьогодні вартісність людини вимірюється доларами на банківських рахунках".

Магатма Ґанді – це еталон порядності в політиці для лідера Норильського повстання.

"Мене здивувало українське суспільство. Стався великий прорив у взаєморозумінні Сходу і Заходу. З’явилося багато тісних зв’язків, навіть на особистісному рівні, а це дуже важливо. Не сподівався, що ми втримаємо оборону проти Росії. Це все Дух, бо у нас нічого не було – ні армії, ні забезпечення. Цей Дух тлів у кожного українця, але багато людей йшло на співпрацю з ворогом, бо вони не знали іншого способу, щоб вижити… – міркує  Євген Грицяк. – Ситуація в країні залежить від лідера. А коли лідера нема, то довго так не може тривати, бо люди можуть занепасти духом. Людям потрібно в когось вірити…"

Євген Грицяк про Україну, Росію та Європу на тлі воєнних подій на Донбасі: