fbpx
  • Головна
  • Новини
  • Культура
  • "Народ має об'єднатися і сказати своє слово": прикарпатець Євген Грицяк, якого називають "українським Ганді", відзначає 90-річний ювілей

"Народ має об'єднатися і сказати своє слово": прикарпатець Євген Грицяк, якого називають "українським Ганді", відзначає 90-річний ювілей

Культура 18:47, 09.08, 2016

Лідер Норильського повстання у таборах ГУЛАГу 1953 року, багаторічний в'язень радянського тоталітарного режиму, глибокий інтелектуал Євген Грицяк живе в селі Устя на Івано-Франківщині.

Спосіб життя Євгена Грицяка, прагнення і здатність до самоосвіти (ще у таборах ГУЛАГу він вивчив англійську мову та почав перекладати вчення індійських йогів) можуть вказати шлях десяткам тисяч українців, якби лише вони хотіли до нього прислухатися, пише газета "День". 

Сьогодні, 9 серпня, "український Ганді", як його назвала відома правозахисниця Мрідула Гош, відзначає свій 90-річний ювілей. Помпезно святкувати не планує. Зізнається, що планують приїхати побратими з районного центру Снятина, будуть гості зі столиці.

"Всіх, хто щиро приїде, – прийму і нагодую,  говорить ювіляр.  Але святкування як такого не заплановано  хворію, заслабкий вже. Мала бути презентація мого перекладу книги "Автобіографія йога" Парамаганси Йогананди в Снятині. Але відмовився. Дуже слабкий. Якщо чесно, дивлячись на ситуацію в країні, розумієш, що зараз не до святкувань. Я просто бачу і відчуваю, що Росія готує проти нас серйозну провокацію, а можливо, й повномасштабну війну.

Нам требу бути готовими, більшу увагу приділяти збройним силам, належно фінансувати армію, не грабувати її. Тільки сила може сьогодні зупинити Росію. Сила і готовність боротися до кінця. Треба розуміти, що перспектива майбутнього України на 2030 років уперед залежатиме від нинішнього 2016 року. Як себе поведе влада, чи продемонструє готовність відстоювати свої принципи та стандарти, передовсім у протистоянні з РФ,  від цього залежить майбутнє на десятиріччя.

Головне  не боятися.

Знаєте, під час повстання підходить до мене один хлопчина і каже  нам треба поговорити, але так, щоб ніхто не знав і не бачив. Я обрав місце в лікарні, під сходами  там темно і безлюдно. Він прийшов і каже: що ти робиш?! Тебе ж розстріляють. Навіщо ця жертва? Мовляв, нехай москалі самі скидають свого "царя". Вони його піднесли, збудували "імперію зла"  нехай тепер валять. Нас, мовляв, українців, вже й так багато розстріляли, смертей більше не треба. Я одразу відповів: на смерть нікого не веду, а собою пожертвувати маю право, бо знаю, що правда за мною, і не боюсь чесної боротьби. Думаю, що сьогодні це правило також може бути прикладом.

Політв’язнів було майже 20 тисяч, українців серед них  половина по відношенню до решти. Тоді варто було, щоб українці не мовчали. І сьогодні простий український народ, але правильно зорганізований, має об’єднатися і сказати своє слово".

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: