Після 20-годинного перельоту акліматизуватися танцівниці вдалося за два тижні, пишуть "Вікна".
"Важко було перелаштувати свій організм на нову хвилю. Різниця в 10 годин спочатку давалася взнаки, адже хотілося спати тоді, коли місцеві жителі займалися буденними справами. І навпаки: коли наставала ніч, хотілося бути активним".
За словами Ілони Федорко, Лас-Вегас – це місто розваг, а творчим людям віднайти себе легше, ніж в Україні:
"Для мене це місто – окремий світ. Як артист ти можеш себе тут легко реалізувати, звісно, показуючи свої навички і таланти, адже тут багато різних шоу. До того ж, є можливість постійно розвиватися. Особливістю Лас-Вегаса є те, що тут одразу можна побачити декілька країн світу в зменшених копіях".
Привідкрила танцівниця і закулісся:
"У січні цього року мені в Фейсбуці написав генеральний продюсер шоу в Лас-Вегасі, ми поспілкувалися і обмінялися спільними ідеями. Коли я дізналася про всі деталі, то подумала: чому б ні. Адже в Україні я вже себе в усьому спробувала і останнім часом все воно вже десь повторювалося. Тому мені захотілося нового, свіжого ковтка".
Шоу, в якому братиме участь Ілона Федорко, є дуже масштабним, і на ньому потрібно буде проявити не лише танцювальні вміння, розповідає танцівниця:
"На проекті сцена величезна, маса різних реквізитів. Окрім танцювальних вмінь, тут потрібно проявити себе як хореограф і як актриса. Працюю я в інтернаціональній команді, в якій є і представники з України. Учасників із "Танцюють всі" (сміється. – Авт.) немає. Наразі продовжуються репетиції, які тривають по 6-8 годин".
Щодо іпостасей танцівниці та хореографа Ілона Федорко додала, що це для неї роздільні поняття:
"Коли я почала викладати хореографію, мені було 14-15 років, тож вчилася на своїх помилках й одночасно росла з учнями. Потім захотілося більше танцювати. З власного досвіду можу сказати, що коли ти тільки викладаєш, в тебе пропадає натхнення. Хореографом можна бути і без вмінь хорошого танцівника – просто слід мати хороше мислення свого тіла з вмінням відтворення руху на іншій особі. А от коли ти танцюєш, то розумієш кожен рух зсередини. Відверто кажучи, щодня себе відчуваю в різній ролі: то хореографом, то танцівником".
Перебуваючи тривалий час за кордоном, дівчина вже встигла засумувати за рідною домівкою, однак насичені будні не дають їй впасти в ностальгію. З цього приводу Ілона додає:
"Коли я прокидаюся, то мене інколи охоплює почуття самотності. Адже я тут зовсім сама. Ті люди, з якими я працюю в проекті, ще не стали настільки близькими, адже ми знайомі короткий відрізок часу. Проте розумію, задля чого я тут. Окрім того, якщо я взялася за справу, то ставлюся до неї дуже відповідально і серйозно. Тому стараюся абстрагуватися від почуття суму".
Ще Ілона Федорко – активна мандрівниця і відвідала 14 країн. Каже, що кожне місце по-своєму атмосферне і особливе. А своїми фаворитами вважає Рим, Амстердам і Лондон.
