Від середини літа кредитори “Оріани” не можуть затвердити план санації “Оріани”. 15 липня і 14 серпня відбулися засідання Ради кредиторів ВАТ “Оріана”, на яких обговорювали план санації, пишуть Вікна. Після того кредитори збиралися ще тричі – восени. Однак ці збори жодного результату не принесли. Фонд державного майна, куди підприємство направило план санації для ознайомлення, вніс свої корективи, та, зрештою, документ таки погодив. Але ненадовго: вже за кілька днів Фонд відкликав своє погодження, спираючись на лист голови екологічного комітету Верховної Ради України Ірини Сех. На засідання кредиторів “Оріани” двічі приїжджав уповноважений представник Фонду. Ситуацію із затвердженням плану санації педалювала Самооборона Івано-Франківська. Однак усе безрезультатно: не тільки Фонд “тягне” із погодженням. Скидається на те, що зацікавлених “Оріаною” дуже багато. Умовно це виглядає на перетягування канату, посередині якого і перебуває підприємство.
ТІ, ХТО ПРОТИ…
7 вересня на ім’я міністра юстиції Павла Петренка надійшов лист від народного депутата Ольги Сікори. У ньому народний депутат стверджує, що план санації, який запропонував новий керуючий санацією ВАТ “Оріана” Володимир Юрків, недосконалий. Як, зрештою, і діяльність самого Володимира Юрківа.
"Запропонований Володимиром Юрківим план санації ВАТ “Оріана” не має конкретних і обгрунтованих економічних розрахунків щодо виконання задекларованих заходів. Наведений у плані санації аналіз усіх обставин прямо вказує на те, що керуючий санацією ухиляється від конкретних заходів щодо повернення незаконно виведеного з ВАТ “Оріана” нафтохімічного комплексу, виконання російською стороною усіх своїх грошових та інших зобов’язань. У запропонованому плані санації не передбачено жодних заходів щодо повернення 1 млрд гривень кредиту Баварського банку, гарантом якого виступила українська держава", – наполягає Ольга Сікора.
Народний депутат вважає, що поданий Володимиром Юрківим план санації є планом ліквідації державного підприємства. Тому просить провести перевірку.
Схожий за змістом і лист від народного депутата Ірини Сех. Однак найбільш неоднозначним є лист від ГО “Єдність”, який надійшов ще 15 серпня на ім’я тоді голови ОДА Андрія Троценка:
– Володимир Юрків співпрацює із керівництвом російської компанії “ЛУКОЙЛ”, яка знищила підприємство шляхом передачі його майнових активів розміром 680 млн гривень, а потім довела спільно створене із державою підприємство “ЛУКОР” до банкрутства. Нині усі дії керуючого санацією спрямовані на ліквідацію ВАТ “Оріана”, що дасть можливість сховати кінці у воду та тим самим унеможливити повернення державного боргу російському інвестору. У той же час продовжується нещадна і варварська порізка металоконструкцій державного підприємства. Об’єкти, які містять хоч якусь кількість металу, фактично не охороняються, і є підстави думати, що це робиться із умислом. Угоди із охоронними фірмами, які працювали роками, розірвано. Натомість укладено нові угоди зі “своїми” охоронними підприємствами, які охороняють практично пустуючі склади і є інструментом виводу коштів з ВАТ “Оріана”.
Громадська організація, посилаючись на доручення громадських активістів Калущини, просить провести комплексну перевірку та вжити термінових заходів щодо заміни керуючого санацією.
Проте невідомо, хто насправді апелює від імені громадськості, адже, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців, станом на 25 вересня такої громадської організації не зареєстровано.
…І ТІ, ХТО ЗА
26 вересня до Фонду майна України звернувся міський голова Ігор Насалик, який від імені міської ради просив сприяти якнайшвидшому погодженню плану санації. 3 жовтня лист із аналогічним проханням надійшов від першого заступника голови ОДА Володимира Семка.
А колектив ВАТ “Оріана” став на захист керуючого санацією. З відповідною скаргою вони звернулися до міністерства юстиції, управління СБУ та прокуратури в Івано-Франківській області, голови ОДА.
"З моменту призначення Володимира Юрківа припинилися постійні крадіжки майна товариства, які до того були системними, – йдеться у скарзі. – Володимир Юрків зобов’язав провести інвентаризацію майна товариства, а матеріали інвентаризації були передані до прокуратури. З моменту призначення Володимира Юрківа на ВАТ “Оріана” відсутня протермінована заборгованість з виплати заробітної плати працівникам товариства. А твердження про те, що Володимир Юрків уклав угоди на охорону практично пустуючих складів, – необгрунтовані і брехливі: на даний час на складах “Оріани” зберігаються товарно-матеріальні цінності вартістю близько 4 млн гривень та основні засоби на сотні мільйонів гривень.
Ми глибоко обурені, адже, вперше на ВАТ “Оріана” прийшов розумний керівник, який є корінним жителем Калущини, розуміє всі проблеми регіону, є фахівцем, на відміну від попередніх “ефективних проукраїнських менеджерів”. Володимир Юрків разом із трудовим колективом підготував план санації, не затративши жодної копійки державних коштів на оплату послуг по розробці плану санації іншим консалтинговим та оціночним організаціям, хоча попередніми керівниками на розробку плану санації витрачені сотні тисяч гривень. Також просимо захисту від спроби рейдерського захоплення ВАТ “Оріана”, – апелюють працівники підприємства.
РІЗАЛИ, КРАЛИ, ПІДПАЛИЛИ І ЛЕДЬ НЕ ПІДІРВАЛИ
Найбільше колектив “Оріани” обурює той факт, що у минулі роки, попри неодноразові звернення до правоохоронних органів, влади різних рівнів, ніхто так і не спромігся зупинити процес розкрадання майна “Оріани”. Знищення “Оріани” особливо активізувалося у вересні минулого року. Згідно із листом головного бухгалтера ВАТ “Оріана” Лесі Тринчук до Генпрокуратури, у вересні минулого року невідомі особи розпочали демонтаж майна “Оріани”, не маючи на це жодних договорів.
Станом на сьогодні ситуація на сульфатно-збагачувальній фабриці нагадує картини із фільму “Апокаліпсис”. Фабрика стала одним із основних об’єктів, які потрапили у поле зору невідомої фірми. Адже там було обладнання, виготовлене із титану та інших кольорових металів. На металобрухт різали лінії електропередач, огорожі, трубопроводи, електродвигуни, насоси, транспорт. Через таку діяльність, наприклад, був знеструмлений Домбровський кар’єр. Крадії зруйнували кабельну естакаду калійного заводу, яку на той момент арештували державні виконавці, вкрали та порізали на металобрухт екскаватор, який арештували податківці.
З листопада минулого року усе порізане, очевидно, почали вивозити. Адже на території сульфатно-збагачувальної фабрики базувалися вантажівки з металобрухтом. Колишній керуючий санацією Андрій Теличенко звільнив 23 охоронців та вивів зі штатного розкладу 17 посад сторожів. Натомість, усі структурні підрозділи ВАТ “Оріана” заполонили невідомі особи, які називали себе охоронцями, проте документального підтвердження тому не знайшлося. “Охоронці” просто оселилися на території підприємства, самовільно підключалися до електромережі.
Попри те, що “Оріану” тотально “різали”, жодних коштів на рахунки підприємства не надходило. “Охоронці” не переймалися і безпекою калушан, адже, ріжучи метал, не подбали про те, щоб, принаймні, вивезти хімічні речовини із лабораторії. “Хімія” могла протекти і навіть вибухнути.
Про ці факти працівники “Оріани” повідомляли правоохоронців й комісію Головного управління юстиції, яка проводила позапланову перевірку діяльності Андрія Теличенка. Однак це не змінило ситуацію. Єдину фуру із порізаним металобрухтом затримали аж наприкінці лютого цього року. І не міліція, а Автомайдан. До того часу “Оріана” зазнала збитків на десятки мільйонів гривень. І навіть втратила частину цінної архівної документації: у червні минулого року хтось підпалив архів маркшейдерської служби – документів, які не мають терміну зберігання. Досі за ці порушення нікого не покарали. Хоча вперше за 10 років ВАТ “Оріана” оскаржила 4 постанови Калуського міськвідділу УМВС про закриття кримінальних проваджень, які стосуються крадіжок майна підприємства. Дві постанови — скасовано, 16 — готуються до оскарження.
Варіант 1. Російська гра? 17 січня акціонери “ЛУКОРу” — державна “Оріана” і російський “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” — вирішили ліквідувати підприємство, роздати борги кредиторам і розподілити наявні кошти серед акціонерів.
— Якщо “ЛУКОРу” не стане, “Оріана” не зможе виконати це зобов’язання, а бюджет — отримати понад 2 млрд гривень, — вважає екс-голова правління ВАТ “Оріана” Богдан Павликівський.
— Ліквідація “Оріани” дасть можливість винести суду рішення: борг Баварського банку нема за що погасити, тому — списати, — наполягає директор ВАТ “Оріана” Тетяна Тодорчук.
Нагадаємо, у 2005 році Фонд держмайна України оскаржував законність формування статутного капіталу “ЛУКОРу”: до нього Україна внесла цілісний майновий комплекс “Оріани”, а ТзОВ “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” — 107 акцій, вартістю $3 млн замість обумовлених 111 мільйонів. Тоді ФДМУ понад два роки через суди намагався змусити інвестора наповнити статутний капітал “ЛУКОРу” реальними грішми – внести 662 млн грн і виконати ще один важливий пункт зобов’язань – погасити заборгованість “Оріани” перед німецьким банком. Інвестор частково поповнив статутний капітал “ЛУКОРу”, внісши до нього 100 млн гривень. Що ж до кредиту, взятого у німецькому банку, і відсотків за ним, то їх, зрештою, уряд погасив за бюджетні кошти, а сума цього боргу (тепер уже перед державою. – Авт.), “зависла” на балансі “Оріани”.
Рішення про ліквідацію “ЛУКОРу” було прийняте 17 січня 2014 року. Хоча 23 грудня 2013 року було анульовано свідоцтво на право здійснення діяльності Теличенка, який на зборах акціонерів, як представник “Оріани”, голосував за ліквідацію “ЛУКОРУ”.
Отож, багато хто вбачає за іграми із впровадженням плану санації руку російського інвестора, який зацікавлений у банкрутстві, а не відновленні “Оріани”. Однак чому до гравців “по той бік” зараховують Володимира Юрківа, невідомо: під його керівництвом ВАТ “Оріана” звернулася до суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ПрАТ “ЛУКОР” про ліквідацію цього підприємства.
Варіант 2. Гроші не пахнуть… гексахлорбензолом. Уже зараз є кілька інвесторів, які готові працювати на базі виробництв ВАТ “Оріана”. Одна із них – ТОВ “Калуська соляна компанія”. Компанія, у яку увійшли італійська та австрійська фірми, займатиметься переробкою розсолів Домбровського кар’єру. Однак, навіть попри те, що італійські інвестори отримали банківський кредит для проекту, приступити до справи не можуть. Адже італійці для втілення проекту облюбували колишнє приміщення гаражу БєлАЗів на Домбровському кар’єрі і хочуть його викупити. Але не можуть до того часу, поки не буде затверджено план санації. Є й інша – київська фірма, яка хоче викупити рудник “Пійло” та відновити калійне виробництво.
Переробка розсолів – це не лише бізнес-проект, це ще й єдиний на сьогодні варіант вирішити одну із найболючіших екологічних проблем міста. Адже рівень розсолів Домбровського кар’єру майже сягнув водоносного горизонту. Якщо цей процес відбудеться, джерело водопостачання втратить не тільки Калуш, але й окремі міста України, і навіть сусідня Молдова.
Проте якщо Калуш позбудеться однієї із екологічних проблем, це буде радістю лише для його мешканців. Але не для тих, кому екологічні лиха міста приносять надмасштабні прибутки. Так, з 2010 до 2013 року включно із Калуша вивозили гексахлорбензол, на що держава виділила понад 1 млрд гривень. Коли отрути не залишилося на полігоні гексахлорбензолу, її почали добувати у Домбровському кар’єрі, хоча калуські екологи і науковці запевняли: ГХБ на кар’єрі немає.
Ізраїльська фірма “С.І. Груп Консорт Лтд” отримала монополію на утилізацію небезпечних речовин в Україні в 2011 році, коли Міністерство природи очолював Микола Злочевський. До того часу вивезенням ГХБ у Калуші займалося державне підприємство “Національний центр поводження з небезпечними відходами”.
За часів президента Януковича директор ізраїльської фірми Ілля Марчевський працював у команді Андрія Клюєва-Миколи Злочевського у темі утилізації небезпечних відходів.
У 2010 році ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” зібрало та вивезло з Калуша 8500 тонн гексахлорбензолу, після чого, за підрахунками Івано-Франківської ОДА, залишок цієї небезпечної речовини повинен був становити не більше 6000 тонн.
Проте після цього фірма Іллі Марчевського вивезла більше 10 000 тонн гексахлорбензолу: з Калуша замість небезпечних відходів вивозили землю, каміння, дрова і навіть траву.
P.S. Як стало відомо “Вікнам”, 30 жовтня Вищий Господарський суд України визнав недійсними рішення чергових та позачергових Загальних зборів ПрАТ “ЛУКОР”, згідно із якими “ЛУКОР” ліквідовується.
