Прикарпатця запроторили за ґрати, бо розбороняв масову бійку за участі п’яних поліціянтів у Дзержинську, що на Донеччині. Бійка сталася в ніч з 6 на 7 січня 2016 року. За постріли в повітря йому інкримінують ст. 115 ККУ (Умисне вбивство) та ст. 15 ККУ (Замах на злочин), передає Бліц-інфо. Тож Ілитчук може провести у в’язниці від 7 до 15 років. А потерпілим у справі проходить міліціонер Іван Ігнаткін, якого і намагався заспокоїти Роман Ілитчук. Треба зауважити, били місцеві двох "айдарівців" – гуртом та без жалю.
Побачивши, як натовп ногами жорстоко бив закривавлених чоловіків у формі, Ілитчук спробував відтіснити нападників. Боєць не випадково був на місці події, а перебував у тому районі на патрулюванні, що підтверджує наказ командира та графік патрулювань. До слова, нічний клуб, де була бійка, має недобру славу, адже там неодноразово затримували сепаратистів та диверсантів.
"Після вистрілу в повітря агресія нетверезої компанії переключилася на Романа. Ігнаткін з погрозами кинувся до нього. Тоді він дістав пістолет і вистрілив угору, на що ніхто не відреагував. З натовпу теж почулися постріли. Рома вистрілив ще двічі Ігнаткіну під ноги – це вже був самозахист. Після чого Ігнаткін і ще частина натовпу розбіглася в різні сторони. Власне, на цьому конфлікт нібито було вичерпано. Потерпілі поїхали знімати побої, патруль поїхав далі патрулювати… А вже вдень 7 січня від слідчих Роман дізнався, що він нібито поранив Ігнаткіна у стегно, а Ігнаткін, як і ще двоє учасників бійки, – співробітники дзержинської міліції. Як результат – у Романа вилучили пістолет та завели кримінальну справу. Хоча хлопець переконаний, що його кулі в Ігнаткіна влучити не могли", – розповіла активістка і волонтерка Ольга Решетилова.
За її словами, тоді у січні йому інкримінували хуліганство, але в Ілитчука були дуже позитивні характеристики, зокрема й від командирів.
"І, власне, всі були впевнені, що справу закриють, адже немає складу злочину. І все до того йшло. І коли Роман поїхав до Артемівська у квітні, то був впевнений, що викликають, аби закрити справу. Натомість йому запропонували підписати якісь документи проти його ж комбата. Зрозуміло, що Роман відмовився. Його одразу повезли до суду, і там вже виявилось, що інкримінують вже 115 статтю. І треба сказати, що з ним не було адвоката, лиш товариш по службі. І ясно, що без адвоката все швидко "провернули» і відправили в СІЗО", – наголошує Решетилова.
Зараз друзі всіма силами намагаються визволити бійця з-за ґрат, адже мало надіються на справедливість. Слід відмітити, "потерпілого" Ігнаткіна буквально кілька днів тому звільнили з правоохоронних органів, бо п’яним вчинив ДТП. Втім, у поліції продовжує працювати його батько. Про це Бліц-Інфо у телефонній розмові розповів командир 17-го батальйону Олександр Щербина.
"Поки ми були в зоні АТО, його ніхто не чіпав. Та як тільки нас вивели, а Роман демобілізувався – його затримали. При тому, що Ілитчук діяв згідно із статутом. І навіть більше – коли вогонь відкрили по ньому, мав повне право стріляти у відповідь. Втім, цього не зробив, а вистрілив у повітря, а потім – під ноги нападника. Мушу зауважити, що Роман дуже добрий стрілець, тож якби хотів попасти, то б точно не промахнувся. Учасники бійки, міліціонери були п’яними, про що свідчить експертиза. Натомість побиті "айдарівці" були тверезі. Вони зразу зняли побої, але ці дані із справи Романа чомусь зникли", – підкреслює комбат.
Щербина разом із товаришами по службі Ілитчука прибув сьогодні на суд, аби його підтримати. Втім, суд не відбувся. Не змогли військові передати Роману й передачу, бо, як виявилось, у СІЗО його немає.
"Адвокат шукав його у відділку, але там його теж немає. Вже об’їздили лікарні, втім, безрезультатно. Наразі ніхто не знає, де він. Про погане думати не хочу і надіюсь, що завтра до суду Романа таки доставлять, а там і справу закриють", – каже Щербина.
Дружина розвідника Ірина Ілитчук теж надіється на краще.
"Не розумію, як в нашій країні таке можливе. Мій чоловік пішов захищати країну, як тільки прийшла повістка. Не ховався, хоч я просила не йти, бо в нас двоє маленьких дітей. Відбув на фронті більше ніж рік і два місяці. Демобілізувався, вирішив залишитись служити за контрактом, а тут таке. Не знаю вже, що й робити. Я навіть поїхати до нього не маю змоги, бо вдома діти 7 і 2 роки. Моя мама після страшної хвороби – пережила онко, його бабця старенька, і ще й брат інвалід, бо перед тим як Роман пішов служити, потрапив у ДТП і втратив ногу. Роман всім допомагав, а тепер сам потрапив у біду", – зі сльозами на очах розповідає жінка.
До слова, поки прикарпатець сидить у в’язниці, до його військової частини прийшла відзнака з підписом міністра оборони Степана Полторака – "Знак пошани". Також за бойові заслуги Романа подали на нагородження орденом Данила Галицького.
