Як галичани вперше вирушили в паломництво до Святої Землі, розповідає у річницю подорожі "Локальна історія".
У лютому 1906-го по всій Західній Україні розійшлося гасло "Їдьмо в Святу землю!". У відозві йшлося про можливість для 500 людей взяти участь у подорожі до Єрусалима. Цю ідею довгий час виношував митрополит Андрей Шептицький. Саме він детально все продумав і організував мандрівку, яка тривала 22 дні.
Спеціальний комітет склав детальну програму на кожен день. Комітет також зобов’язався виробити усім закордонні паспорти. Квитки, а переїжджати мали потягом, потім кораблем, і знову потягом, коштували по 300, 400 та 450 крон в залежності від класу. Суми на той час були досить значними, особливо зважаючи на те, що більша частина паломників були селяни. Для порівняння: забезпечення продуктами на місяць міського шпиталю у Тернополі коштувало 150 крон.
Учасники подорожі з'їхалися до Собору Юра у Львові. Паломників і проводжаючих було дуже багато, тож проводи виглядали як велике свято.
Спеціально для паломників орендували цілий потяг, котрий їхав до приморського міста Трієста в Італії. Майже на кожній станції, де зупинявся потяг в Україні, їх виходили вітати місцеві жителі, організовували процесії. З Трієста пароплавом, теж спеціально орендованим для українських паломників, п'ять днів пливли до Єрусалима.
"Розміщення на кораблі для подорожніх першого класу є в кабінах з 3-4 ліжками, для другого класу – 5-10 ліжок, для третього – окремі місця для кожного у великих спальнях. Розділення статей на кораблі – зрозуміла річ", – про це повідомляли ще в оголошенні про подорож.
"Наше паломництво тішилося весь час подорожі такою гарною погодою, що ніхто майже не сидів у душній каюті… і або голим оком, або через шкла дивився різні острови, що тут і там виринали з синього моря", – ділилися потім спогадами учасники паломництва.
Прибувши до Єрусалима, паломники зі співом рушили колонами, попереду яких один селянин ніс синьо-жовтий прапор. Їх охороняла місцева поліція. Прочани пробули на Святій Землі тиждень. Програма відтворювала в хронологічному порядку життя Ісуса Христа, а також передбачала відвідання Хресної дороги. Закінчилось паломництво походом до Божого Гробу.
Через рік в Україні видали ілюстровану книгу про цю першу прощу галичан – "Як Русь ходила слідами Данила" із посиланням у назві на мандрівку чернігівського монаха Данила до Палестини наприкінці ХІ – початку ХІІ століття. У 2015 книгу перевидало видавництво "Апостол".
Під час пас паломницької подорожі священиків і мирян до Святої Землі з Галицьким митрополитом Андреєм Шептицьким на Гробі Господньому був освячений Чудотворний образ Пресвятої Богородиці з Лучинецької церкви Святого Миколая на Рогатинщині, розказала Любомира Федунишин.
Того ж 1906 року митрополит відновив своєю Грамотою відпусти, надані Папою Римським Пієм ІХ для храму села Лучинці. Чудотворна ікона і сьогодні зберігається у церкві разом з книгою зі свідченнями про зцілення в наш час за молитвами на оздоровлення отця Романа Дубіка.
Чудотворна ікона, освячена 1906 року на Гробі Господньому митрополитом Андреєм Шептицьким.
