В січні 1910 р. газета “Кур’єр станиславівський” надрукувала лист одного з читачів, який різко критикував методи схуднення, якими користувалися жінки.
“Сучасна мода тільки руйнує здоров’я і спустошує кишені чоловіків і батьків. Прекрасна стать намагається зберегти струнку фігуру. Пані, які мають добру тушу, раптом з жахом помічають, наскільки вони огрядні. І що ж вони роблять? Перестають їсти й пити, намагаючись у такий спосіб досягти форм гнучкої ліани. Вони намагаються зігнати свій жир і пружне здорове м’ясо дорогими засобами, які відбивають апетит. А відомо, що ті ліки значною мірою шкодять здоров’ю. Гнучкість і мускулатуру можна здобути лише рухом і гімнастикою, а не випорожненням шлунку і отруйними ліками. Повірте нам, пані, що такі ефемерні постаті, неначе виткані з туману, не є нормальними. Чоловіки надають перевагу не їм, а пишним, здоровим формам”.
Наречена, фото поч. ХХ ст.
Ці зауваження певною мірою мали слушність, адже деякі тодішні препарати для схуднення навіть були офіційно заборонені як шкідливі. Так, у 1900 р. до списку заборонених ліків потрапили “Марієнбадські пігулки для схуднення”, які користувалися досить великою популярністю в тодішнього жіноцтва. Крім того, на початку ХХ ст. поширеною хворобою були сухоти (туберкульоз), які тоді були невиліковними. Ця недуга спричиняла різке схуднення, тож не дивно, що легка повнота вважалася ознакою здоров’я. Втім, проблемою зайвої ваги переймалися не лише жінки. В 1906 р. у Станиславові служив поручник артилерії Кунерт, який через свою надзвичайну повноту навіть мусив піти у відставку.
Крім пігулок, популярним засобом для схуднення були чаї. В “Кур’єрі станиславівському” від 15 жовтня 1905 р. знаходимо рекламу чаю для схуднення від львівського аптекаря Зиґмунта Рукера.
Реклама чаю для схуднення
Як бачимо, аптекар пропонував чай для схуднення Тіля і обіцяв, що цей засіб “допоможе усунути тушу швидко і з гарантією, без шкідливих наслідків”. Диво-засіб був не таким уже й дешевим – 2 корони за пакет, а з пересилкою зі Львова – 2 корони 50 галерів.
Станиславівські товстуни також зганяли зайві кілограми на ковзанці, яка щозими відкривалася на озері в міському парку. Дуже модним було водолікування – поїздки “на води” й навіть звичайні купання в ріці. В кінці ХІХ ст. в моду ввійшли “пристрої для масування”, тобто масажери, якими пані намагалися зігнати жир з талії і боків.
В 1909 р. справжню сенсацію в галицької огрядної публіки викликала “електрична гімнастика”, яку винайшов знаменитий французький фізіотерапевт Жан Берґоньє. Цей лікар вважав, що активний рух у дуже повних людей викликає надмірну втому й сильне навантаження на серце. Тому він запропонував штучне тренування м’язів під дією електричних імпульсів. Нашим сучасникам цей метод знайомий у вигляді масажного пристрою “Метелик”.
На жаль, тодішні модниці не гребували й відверто небезпечними методами схуднення. В 1913 р. місцева преса повідомила про методи одного модного “лікаря”. Він вкладав своїх пацієнток у труну на дві години. Стіни кімнати, в якій стояла ця труна, були оббиті чорною тканиною, навкруги горіли свічки. В результаті такої “терапії” бідолашні жінки отримували сильний нервовий розлад і втрачали до десяти кілограмів ваги.
В давній пресі можна знайти й цікаві думки про правильне харчування. В 1912 р. “Кур’єр станиславівський” прийшов до невтішного висновку: майже все, що споживає людина, є шкідливим.
“Майже все, що ми їмо чи п’ємо, є отрутою. Кава шкодить травленню й нервовій системі, горілка, навіть у малій кількості, то справжній наркотик. Пиво викликає подагру і ревматизм, червоне вино – закрепи, біле шкодить печінці. Вода надзвичайно небезпечна, бо містить бактерії й мінеральні солі, що викликають хвороби нирок. Цукор нищить зуби, викликає діабет і ослаблює травлення. М’ясо шкодить органам кровообігу, обтяжує печінку і сприяє шкірним висипанням. Отже, все шкідливе, і це справжнє чудо, що нещасна людина ще якось примудряється почуватися здоровою і вважає цей світ прекрасним і дивовижним”.
Тож, мабуть, справжніми рятівниками нашого здоров’я і стрункої фігури є почуття міри і оптимізм.
Олена БУЧИК