Книга складається із повісті «З цього можна зробити кілька оповідань» та п’ятнадцяти оповідань. Усі тексти, крім повісті, нові, написані протягом останніх місяців.
Тарас Прохасько розповідає, що ця книга для нього несподіванка, адже видавництво «Тріада плюс» запропонувало опублікувати давню повість «З цього можна зробити кілька оповідань». До майбутнього видання автор додав ще декілька творів, пише ZIK.
«Мені було цікаво у літературі робити речі, які називаються неконвенційними, не тому, що хочеться якоїсь екстраординарності. Можливо, через невміння написати нормальне оповідання я вважав оповіданням все, що розповідаю, все, що мені цікаво», – підкреслює письменник.
Він також зауважує, назву для книги обрали видавці, і вона не пов’язана ні з віком, ні зі зрілістю письменника: «Я не хотів би, щоб колись настав момент, коли б я сказав, що став зрілим і я тепер роблю зрілу прозу і літературу», – наголошує Т. Прохасько і додає, що «Ознака зрілості» – це назва оповідання, ідея якого: «чим зрілішою стає людина, тим менше їй подобається, коли її б’ють».
«Я зрозумів дуже давно, що усі цікаві, важливі, гарні, глибокі речі вже написані. Книг є дуже багато. Якщо вдавати, що я хочу написати якийсь роман чи збірку оповідань, то це нічого не змінить ні у моєму житті, ані у житті читачів, ані у всій літературі. Тому мені було цікаво писати так, як я не читав», – зазначає прозаїк.
Він також звертає увагу, що, попри вікові розбіжності, багато моментів, які неможливо написати або зчитати без певного життєвого досвіду, велике щастя у літературі, коли читачі і письменники є «ровесниками».
На думку Тараса Прохаська, романи – це пожирачі часу, тому його цікавить література, яка є імпульсом до самотворення. Він намагається, щоб прочитане через деякий час викликало у читача власні спогади, спонукало осмислити певні події: «Я б хотів писати такі речі, які самі по собі не мають іншого значення, як тільки поштовх до роздумів про себе, життя», – виділяє автор.
Т. Прохасько розказує, що його цікавить історія думки як сюжету, а також те, як хтось сприймає і аналізує факти. Він вважає, що перед написанням твору необхідно добре вивчити своїх героїв.
Письменник зауважує, що коли говорити про літературу загалом, то потрібно розуміти, що є багато способів і підходів написання, різні завдання та ефективність їх вирішень. Тарас Прохасько наголошує, що не можна говорити про успіх у літературі як щось єдине, тому що у нього різне призначення.
З його слів, одне із завдань сучасної літератури – говорити, про що всі здогадуються, але мовчать. А книжки для власного читання людина повинна шукати, які «написані особисто для неї» і найбільше підходять по світогляду та сприйняттю.
