"Зріз мого настрою трьох останніх років", – означив емоцію збірки оповідань "Церебро" автор.
Андрій Бондар каже, що в цих текстах вийшов за межі есеїзму та біографізму, які визначали характер більшості його попередніх книжок. Вийшов і перейшов у площину міфічного та містичного – тексти є реальними історіями в суміші з нафантазованим у пропорції п'ятдесят на п'ятдесят. Фантазії, пояснив письменник, підпорядковані спробі відійти від "себе як себе" і прийти до "себе іншого".
І спробувати зробити це, читаючи книжку, разом із автором може кожен.
"Кожна людська істота переживає кризу "середнього віку", в мене вона, можливо, збіглася з особистісною кризою, і це частково знайшло відображення в текстах", – відкрився автор.
Більшу частину з 16 текстів, які можна назвати психоделічними, Андрій Бондар написав за 5 місяців, і потім ще впродовж двох років доповнював – укладав, як він сам висловився, "мозаїку" книги.
Композиційно оповідання пов’язані одним головним героєм, якого за збігом звати Андрій, і його дружиною, яку за збігом звати Софією. Читатам, які захочуть пошукати аналогій з реальним життям письменника, він залишив простір зі 110 сторінок книжки.
На зустрічі з франківськими шанувальниками Андрій Бондар прочитав два оповідання – завів читачів у химерний світ маленьких людських пригод. Ці пригоди – зустрічі, розмови, вимушені і невимушені дії, рішення – виявляються типовими і водночас з неочікувано "багатоповерховим" нашаруванням рівнів та змістів. Такий мікс однозначно впливає на емоційний стан читача, змінює його психічні процеси та сприйняття дійсності, тобто виводить на новий рівень.
"Книжка писалася, щоби вивести з себе, з нормального стану заколисаності, вирвати з нього і показати щось інше", – зізнався, що робить зі собою та читачами, автор.
"Андрій Бондар/ Andrij Bondar написав книжку з чудовим рівним ритмом і глибокою метафорикою. Це книжка про облудну безсилість будь-яких приписів, особливо остаточних, про особисту трагедію – найбільшу в світі, про розгублену і безпорадну людину, яка шукає опори, щоб зрозуміти, що відбувається з цим світом. І разом з тим це книжка, з якою можна сміятися", – означив збірку модератор зустрічі, головний редактор видавництва "Вавилонська бібліотека" Роман Малиновський.
Книжка вийшла у львівському "Видавництві Старого Лева" і увійшла до довгого списку "Книги року ВВС – Есеїстика–2018".
Довідково: Андрій Бондар – український поет, публіцист, перекладач. Лауреат премії видавництва "Смолоскип" (1997), учасник пан'європейського проекту Literaturexpress Europe (2000), стипендіат Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia, 2003), стипендіат програми Homines Urbani (Краків, 2004), учасник фестивалю Poetry International (Роттердам, 2005). Автор прозових книг "Морквяний лід", "І тим, що в гробах" та інших.
