"Інститут демократії Пилипа Орлика вже три роки займається проблемами переселенців і досліджує, як вони живуть у містах, в які вони переїхали, – розповідає директор Світлана Єременко. – Найбільшими проблемами є проблема житла та доступу до інформації", пише Репортер.
Ще однією проблемою є те, що не у всіх містах є громадські організації, які допомагають переселенцям. Наприклад, якщо у Харкові вони працюють, ще й доволі активно, то у Житомирі їх взагалі немає. У Франківську цією проблемою займаються організація "Центр допомоги людини", яку створила депутат обласної ради Наталя Чаплинська.
"Була внутрішня потреба робити щось таке, що буде нас об’єднувати, – говорить Чаплинська. – Так, власне, з’явилася наша організація. Коли ми пройшли Майдан, цей центр переріс у допомогу переселенцями. Ми проводили тренінги, але не психологічні, а просто спілкувалися з переселенцями, розповідали, кому вірити, а кому ні, тощо. Найціннішим є те, що вони об’єднуться в громадські організації, а це – хороший центр комунікації, адже є розуміння взаємної підтримки".
Також, за словами Наталії Чаплинської, ще однією проблемою переселенців є пошук роботи й дискримінація.
"Я – людина, яка відчуває на собі всі стереотипи – я поліцейський, жінка-патрульний, та ще й переселенка, – каже Олена Біла з Севастополя. – Це просто у нас таке суспільство, бо люди зараз в Україні не живуть, а виживають".
Окрім того, на круглому столі презентували книгу переселенки з Донецька Наталії Никонової "Знедолені? Нездоланні!" Ця книга – це історії переселенців та їхніх сімей, які через війну покинули своє звичне життя та почали все з нового аркуша.
У нарисах йдеться про різних за фахом, віком, національністю людей, які щиро вірять у перемогу і стають прикладом для тих, хто зневірився.
