За премію змагались автори з Вінниччини, Київщини, Одещини та інших областей – загалом шість претендентів, пише Репортер.
“Комісія, до складу якої входили відомі поети міста, детально вивчала всі твори, – каже заступник міського голови Михайло Верес. – Переможця визначили таємним голосуванням”.
Гостям зачитали сонети Ярослава Дорошенка та номінантів на премію. Диплом, медаль та 5000 гривень грошової премії отримали Валерій Кулик з Херсонщини та Олекса Різників з міста Одеси. Саме їхні сонети визнали найкращими. Лауреати також зачитали свої вірші.
Постом на таку подію відреагував у Фейсбук прикарпатський письменник Степан Процюк.
“Сьогодні ще раз переконався, настільки в нас перекручені поняття щодо шани, слави і ставлення до знаменитостей. Поету, колишньому політв′язню і громадському діячу Олексі Різниківу в Івано-Франківську вручали поетичну (сонети) літературну премію ім. Ярослава Дорошенка. Мені шкода, але особливого журналістського ажіотажу не було. Я нікого не звинувачую, лише нагадую, що це талановитий поет, мовознавець, громадський діяч. Живе в Одесі. Він на початку 60-их минулого століття сидів у мордовських таборах з моїм батьком. А також, у різний час, із Чорноволом, Лук′яненком, Йосипом Сліпим.
Пан Олекса, звісно, не постмодерніст:), але… Знаєте, йому під 80 років, а він працює, має волю до життя і талант жити. Казав нині, що Україна є і буде, що це дитя, яке лише народилося після важких пологів і ще погано ходить… Ось хто би мав бути героєм журналістських репортажів!
Ще багато чому нам треба вчитися… Як на мене, то серед людей, незіпсутих славою, часто незаслуженою, є набагато більше внутрішньої величі, а особливо духу, що робить сильнішим і мене, коли спілкуюся із людьми такого штибу, як Олекса Різників”, – висловився Процюк.
Ще багато чому нам треба вчитися… Як на мене, то серед людей, незіпсутих славою, часто незаслуженою, є набагато більше внутрішньої величі, а особливо духу, що робить сильнішим і мене, коли спілкуюся із людьми такого штибу, як Олекса Різників”, – висловився Процюк.