У ролі нареченої – 15-річна Марина Кричуняк. Дівчина готова три години терпіти наряджання. Запевняє, заміж виходитиме лише за гуцульським звичаєм. Тим більше, що відповідний одяг уже є. Ще від прабабусі дістався у спадок, йдеться в сюжеті ТРК "Вежа".
Зазвичай наречена із Верховини уже має одяг на своє весілля. Але одягнутися без сторонньої допомоги важко. Символічне значення має як кожен елемент одягу, так і послідовність вбирання. І все це під супровід особливих гуцульських співанок.
А от із спеціальними прикрасами – бовтицями та головними уборами приходить весільна вбиральниця. Ірина Кіращук із Криворівні перейняла це заняття від своєї тітки, а та – від бабусі. Запевняє, вік давнього обряду сягає кількох століть.
Заможну наречену на Верховинщині колись можна було впізнати по згарді. Цю прикрасу виготовляли із австрійських та польських монет. Дарувати чужому її не можна було. Лише передавати в спадщину. Співальниці на весіллях Василині Зеленчук масивна згарда дісталася ще від прабабусі Параски Харук. До речі, саме в хаті цієї гуцулки знімали "Тіні забутих предків".
Три години одягати і майже стільки ж роздягати. Після весілля "бояринею" знову опікується майстриня. Щоправда, на це витрачається менше часу. За давнім звичаєм розплітати "наречену" допомагають батько нареченої та її брати. Гуцульське весілля інсценізували в Івано-Франківську у рамках фестивалю "Верховина".
