У книжці йдеться про Радянську Україну 70-х років. Головні герої – люди, які чинили спротив радянській системі. Письменник Степан Процюк розповів, що є запит на таку тематику фільму у нинішній час. Символічно, що презентація відбулась в історичному місці – на території Палацу Потоцьких.
"У сусідніх країнах є багато ретрофільмів про 50-ті, 70-ті роки, а в нас немає. "Травам не можна помирати" став першим романом в українській літературі про 70-ті роки, якщо не рахувати романів радянських письменників", – зазначає письменник.
А назва має метафоричний зміст. Як пояснює Процюк, "Травам не можна помирати" може символізувати життєстійкість української нації, яка витримала Голодомор і війни. "В нас одна з найтяжчих історій, і ми заслужили нарешті щасливої історії", – каже автор.
Романом зацікавився кіносценарист Дмитро Білий. Період, про який йдеться у книжці, називає білою плямою, якої недостатньо торкалися в українській літературі.
"Я вважаю, "Травам не можна помирати" одним із найкращих романів, які були створені за останні чверть сторіччя в Україні. Він настільки різноплановий, зачіпає болючі і актуальні проблеми, хоча він описує події кінця 60-х – початку 70-х років в Україні. Він заповнює прогалину, якої українська література не торкалася в повному обсязі", – зауважує сценарист.
Робота над кіносценарієм була дуже складною, оскільки чимало сюжетних ліній, які би краще вклалися у телесеріал, довелось опустити і залишити одну головну, навколо якої буде побудована художня кінострічка.
"Сучасний український кінематограф зараз справді розвивається, але велика проблема зі сценаріями та діалогами. Мені хотілося би більше їх виписати, наголосити на спілкуванні… Бо у нас кінематограф багато в чому спекулює на поетичному кіно – півгодини показати тужливі замріяні очі, а тут хотілося максимально передати сюжетну лінію, щоб була дія", – ділиться Дмитро Білий.
У кінцевому результаті фільм має бути оптимістичний, однак про перехід до процесу зйомок поки не йдеться. Потрібно вирішити чимало організаційних питань.
Степан Процюк загалом задоволений адаптацією своєї книжки під сценарій. З розумінням ставиться до того, що кіно вимагає постійної дії і деякі сюжетні лінії, метафори та внутрішні переживання героїв доводиться передавати по-іншому.
Підписуйтеся на КУРС у Telegram та Twitter – лише найцікавіші і найважливіші новини Івано-Франківська і області!
