"Нова людина" – антиутопія, яка, з одного боку, ідеально відповідає усім вимогам цього жанру, показує майбутнє таким, на яке люди сьогодні заслуговують, якщо не почнуть змінюватися. А з другого боку, цей фантастичний роман залишає людству шанс і є швидше оптимістичним прогнозом майбутнього. Цим Наталка Ліщинська ламає жанровий стереотип, підкреслила модераторка зустрічі, письменниця Ольга Деркачова.
"Ламаю, – погодилася авторка. – В принципі люблю ламати стереотипи, надто бачити це в літературі, бо нудно жити і перебувати в світі, де виставлені рамки, де все передбачено і розписано і тебе ведуть на шворці. Я прихильниця того, що людина є вільною істотою, і в антиутопіях також. Антиутопій, які призводять до безвиході, у класичній літературі є досить. Тому я свідомо хотіла виламатися з цього жанру".
Роман "Нова людина" – антиутопія не сіра, а кольорова, як означує її сама авторка.
"Моя антиутопія не сіра, вона яскрава і кольорова, герой має масу шансів, і я залишаю йому майбутнє – роблю так, бо не можу терпіти притаманного нам жалю, плачу і шмарклів. Не хочу своїм романом це примножувати. Світ у моєму романі, де відбувається боротьба двох генерацій і де має вижити сильніший, рятує українець, колишній військовий. Він допомагає дітям і цим закладає підвалини нового світу".
"Або я буду українським автором, або просто не буду", – каже вона.
Наталка Ліщинська пише фантастику: від казок і фентезі для дітей та підлітків до дорослої наукової й зоряної фантастики, філософської містики і міксу реалізму з вигадкою, котрі можна назвати авторською прозою. Несподівані повороти сюжетів і непередбачувані фінали – фірмові "фішки" авторки, зазначили організатори презентації, книгарня "Є" в Івано-Франківську.