Нагадаємо, тіло Дмитра, а також двох інших бійців з Прикарпаття ідентифікували нещодавно в результаті тривалих експертиз.
В цей день у Головах було людно як ніколи. Відправити в останню дорогу захисника України прийшли декілька сотень верховинців з різних населених пунктів району. Приїхали також його друзі та колеги по службі, пише verchovyna.at.ua
"Сьогодні в селі Голови поховали бійця АТО Пацина Дмитра, який загинув ще влітку в Іловайському котлі, так званому мирному коридорі, по якому пізніше сепаратисти відкрили вогонь, – говорить нам друг військовослужбовця. Сім місяців не могли знайти тіла, думали, що, може, живий, однак в результаті аналізів лише нещодавно підтвердилося ДНК".
Як відомо, на період проведення експертизи загиблих в Іловайському котлі було поховано на Дніпропетровщині як невідомих Героїв України.
Під час того як тіло Дмитра везли до рідної домівки, мешканці Верховинщини виходили на головні вулиці своїх населених пунктів та зустрічали Героя словами: "Герой", "Вічно живий" та "Герої не вмирають".
Вашій увазі пропонуємо відеоматеріал з Криворівні, де місцеві жителі зібралися в центрі села та чекали проїзд бійця АТО, щоб віддати йому шану та згадати щирою молитвою:
Нагадаємо, 26-річний Дмитро Пацино народився і виріс у верховинському селі Голови. В сім’ї, крім нього, є ще молодший брат Іван.
З 1996 по 2005 рік хлопець навчався в Головівській загальноосвітній школі. Після 9-го класу продовжив навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України. Деякий час працював у пришкільному інтернаті свого рідного села. Однак його покликанням було інше, саме тому Дмитро пішов служити в Збройні Сили України. По завершенню служби в армії намагався забезпечити сім’ю – матір та брата, працював на будівництві.
З 2014 року працював в УМВС України в Івано-Франківській області. Був призваний у батальйон особливого призначення МВС України "Івано-Франківськ", який брав участь у проведенні антитерористичної операції на Сході України.
У серпні Дмитро у складі батальйону був задіяний у бойових діях під Іловайськом. 28 серпня, в день Успіння Пресвятої Богородиці Марії, Дмитро ще встиг привітати матір з іменинами, а вже 29-го з ним не було ніякого зв’язку. Після трагічних подій в Іловайську його вважали зниклим безвісти.
