Як повідомляв КУРС, попередній варіант проекту містобудівна рада розкритикувала та відправила на доопрацювання. Архітектор попрацював над зауваженнями, але виправив не все. Він обіцяє зберегти довкола дерева, через які не проглядатимуться верхні поверхи будинку. Перші поверхи, на фоні яких буде садиба Гриневичів, матимуть повністю скляний фасад, що візуально виділить історичну будівлю. Проте у своєму проекті він дещо відхилився від будівельних норм, серед яких: не витримана лінія забудови відносно дороги, 8-поверховість надмірна для цієї ділянки міста, планування не зовсім відповідає санітарним та іншим стандартам. Під будинком після відповідного геологічного обстеження планується облаштувати парковку, якщо це не впливатиме на ґрунт і на дерева у сусідньому парку, серед яких є пам'ятка природи – дерево гінкго.
Нагадаємо, співвласники будинку – організація "Союзу українок" – самі звернулися до інвесторів з пропозицією "зробити лад" з будівлею, яка потребує капітального ремонту. Донедавна у ній працював "Музей родини Гриневичів", і союзянки хочуть його відновити. Вони переконані, що знайшли «порядних людей», які їм допоможуть і, на відміну від інших забудовників, які також пропонували свої послуги, пропонують їм "порядну квадратуру", яку можна буде використати для роботи.
Зазначимо, що їм належить лише 12% площі будівлі. Власником 88% будівлі є Дмитро Сіреджук, він же забудовник та представник фірми-інвестора "ВД-ГРУП".
"У договір ми включили, що віддаємо 150 метрів квадратних "Союзу українок" під ключ для функціонування музею. Я думаю, що від себе ми зробили все. Це не просто проект комерційний, щоб побудувати будинок і заробити грошей. Він насамперед цікавий, щоб ми віродили той будинок, який є", – розповів Дмитро Сіреджук.
На замовлення співвласника будинку приватна фірма зробила акт обстеження будівлі і підтвердила, що він 100% в аварійному стані і підлягає зносу. Оскільки він не зареєстрований ані як пам’ятка архітектури, ані як музей, то із будинком Гриневичів забудовник може зробити все, що завгодно, у тому числі і повністю знести, якщо погодиться "Союз українок". Але "союзянки" налаштовані чітко на відновлення Музею. За словами головного архітектора Івано-Франківська Володимира Гайдара, у проекті історико-архітектурного плану споруду пропонується внести як нововиявлену пам’ятку, але поки що проект ще не дійсний.
Забудовник на будинок Гриневичів планує витратити близько 1000 $ на квадратний метр. При цьому від історичної споруди залишиться лише фасад, решту збудує "як було". Зазначимо, що навіть не було спроб здійснити експертну оцінку щодо можливості реконструкції старого будинку.
"Там нема що відновлювати", – одноголосно стверджують співвласник будинку і архітектор.
Після тривалого обговорення члени містобудівної ради дійшли висновку, що архітектору Назару Чулупу потрібно знову внести деякі зміни до проекту.
"Будівельні норми ніхто не скасовував. Навіть при тому, що ми хочемо зробити добру справу, це не робиться в незаконний спосіб. Тому маєте зробити чіткі розрахунки і всі свої архітектурні "маніпуляції", які тут можуть бути, мають відповідати чинним державним будівельним нормам", – підсумував Володимир Гайдар.
Також рекомендували проектній організації витримати лінію забудови, зменшити до 5 поверхів житлову надбудову, провести повну комплексну експертизу будинку Гриневичів перевіреними організаціями за кошти зацікавлених осіб.
Дмитро Сіреджук обурився, що на вулиці Василіянок вже будуються багатоповерхові будинки і їх власникам нічого за це нема. Члени містобудівної ради пояснили, що такі забудовники порушують містобудівні норми і мають проблеми із прокуратурою.
Довідково:
Як відзначав краєзнавець Михайло Головатий, будинок Гриневичів – "дуже цікава міщанська споруда у стилі класицизму. Таких будинків у місті вже практично немає".
Провінційні будиночки такого типу були дуже характерними для Станиславова у період до "мармулядової пожежі" 1868 року. А "допожежна" архітектура у центрі міста, який вигорів включно із Ратушею, є унікальним явищем для сьогоднішнього Франківська.
Кам'яниця цінна не лише унікальною архітектурою, а передовсім історією, наголошує Михайло Головатий. Власницею будинку була близька родичка письменниці Катрі Гриневичевої Ірина Гриневич. Відома письменниця та керівник львівського "Союзу українок" була заміжня за рідним вуйком сестер Гриневич Дарії та Ірини, які мешкали в Івано-Франківську. Приїжджаючи до родини зі Львова, Катря Гриневичева часто гостювала у цій кам'яниці.
А у 1980-их роках будинок слугував явочною квартирою для забороненої УГКЦ. Тут також неодноразово збиралися дисиденти Левко Лук'яненко, Микола Поровський, Роман Круцик.
Читати також: 14 громадських організацій звернулися до міського голови Франківська, щоби відстояти родинну садибу-музей Гриневичів
Приклад збереження пам'яток – для будинку Гриневичів в Івано-Франківську