Шарль де Ґолль, який 1966 року відвідав Москву, заходив до Кремля під звуки "Padam… Padam" Норберта Ґланцберґа, французького композитора і піаніста, походженням з прикарпатського Рогатина.
На початку 1940-х композитор написав мелодію найвідомішого шансону “Padam… Padam”. 1951-го з’явилися слова, після чого пісня одразу стала шлягером.
Батьки Ґланцберґа, якого від народження звали Натан, були уродженцями Рогатина. У цьому містечку вони жили до народження первістка, опісля переселилися до баварського Вюрцбурга. Музичні здібності Норберт виявив у собі ще з дитинства.
У 20 років Ґланцберґ починає працювати у Берліні, пише кілька композицій для німецьких фільмів. Кар’єра хлопця обривається після приходу до влади Гітлера. Він змушений емігрувати до Франції.
"Там 30-літній піаніст і композитор Ґланцберґ зустрівся з Едіт Піаф. Їй на той час було 25. Її зірка вже почала сходити. Піаф взяла піаніста у свою команду. Вони стали друзями, а потім коханцями", – описує цю цікаву історію франківська письменниця та перекладачка Галина Петросаняк.
Піаф щодня по два-три рази посилала Норберту любовні листи. У них вона писала про свою вдячність за професійний розвиток:
"З кожним днем мої пісні мають все більший успіх, усі кажуть, що я розвиваюся фантастично. Цим я завдячую тобі. Це перфекціонізм, якого ти від мене вимагав".
Але комозитор не розділяв кохання співачки. 1951 року Ґланцберґ одружився з Марічкою Мазурик. 1958 року в них народився син Серж.
Ґланцберґ написав для Едіт Піаф хіти Mon manège à moi, Noel c’est l’amour та пристрасну Le ballet des coeurs.
Подальша музична кар’єра Норберта Ґланцберґа розвивалася в кіно. Його мелодії, зокрема, звучать у фільмах із Бриджіт Бордо – "Занадто красива наречена", Мариною Владі – "Білява відьма" та інших, пише lovelylife.in.ua