fbpx

Виставку портретів майданівців і бійців-добровольців "Нескорені" відкрили у Франківську

Культура 17:10, 05.02, 2015

Роботи калуського художника Володимира Безрукого експонуються в Івано-Франківському обласному краєзнавчому музеї. Артефакти Майдану, зібрані митцем, доповнюють художні роботи.

Пляшки з "коктейлем Молотова", які залишилися невикористаними. Металевий щит, на якому розписався Сергій Нігоян. Бруківка і дошки, що їх збивали у загороди. Зброя, зварена нашвидкуруч з ланців і шматків шпал. Каски, розмальовані і потрощені "беркутівцями". Ці та інші речі служили Майдану, розповіла організаторка виставки, волонтерка ініціативи з допомоги пораненим Наталія Сербин. Вони складені в символічну барикаду у центрі виставкової зали. По периметру – портрети: рисунки й живопис.

Роботи калуського художника-графіка, бійця одного з добровольчих батальйонів на Сході, миротворця югославської місії Володимира Безрукого присвячені героям Революції Гідності і захисникам територіальної цілісності України. Представлені кілька серій портретів – учасників Майдану, бійців батальйонів "Донбас", "Айдар" та "Днєпр-1" та портрети зі серії "Донєцкіє – ми". Ця серія, створена останньою, на відміну від попередніх, виконана в кольорі і особливо виразно передає характери донеччан, які воюють в добровольчих батальйонах.

"Це дуже сильний і промовистийі живопис", – сказав на відкритті виставки один з її організаторів художник Богдан Бринський.

Володимир Безрукий – військовий митець, відзначив його майданівський побратим. Зараз він воює на Донбасі.

"Володимир завжди був в авангарді подій. А ще він інколи не малював, не писав на замовлення, – розповів про автора його товариш-майданівець Михайло. – Зараз ми живемо ще в цих подіях і не усвідомлюємо, що ці картини є відбитком часу. У поглядах, у виразах облич цих людей, яких для нас зберіг художник, відчувається дух нашого часу".

Довідково: Володимир Безрукий народився 1973 р. в місті Калуш на Івано-Франківщині. Здобув художню освіту в Івано-Франківському інституті мистецтв (1997-2002), продовжив навчання у Львівській академії мистецтв (скульптура, 2004-2010). Серед його вчителів – В. Лукань, М. Варення.

На Майдані в Києві Володимир Безрукий був з перших днів Революції. "Я не зміг змиритися з побиттям невинних людей", – говорить він про той головний мотив, який змусив його приєднатися до протестів.



На Майдані Володимир брав також участь у мистецьких акціях разом із іншими художниками. Малював. "Малював людей, які були близькі мені за духом, і тих, у кого можна було цій силі духу повчитися. Малював тих, які жили Майданом, брали активну участь в русі опору і цим надихали мене", – пригадує Володимир.



Його перший рисунок зі серії "Сто облич Майдану" – портрет Нігояна. "Сергій був дуже харизматичним і справедливим. Він постійно був задіяний у подіях, працював, роздавав листівки. Пишаюся, що товаришував із ним і малював його", – каже Володимир.



Художник вважає, що важливо зберегти не тільки рисунки, а й артефакти Майдану. Віддалена в часі подія буде неминуче трансформуватися і обростати міфами. Відтворити і передати суть та ціль Майдану зможуть люди, які брали участь у Революції гідності, і ті речі, які залишилися пам’яттю про народний гнів, силу і самопожертву. "Це не просто речі, – обґрунтовує Володимир Безрукий. – Це велика цінність для всіх українців, бо вони збережуть пам'ять про Майдан, про людей, які боролися проти режиму і безстрашно повалили його. Я хотів зберегти окремі речі з Майдану, щоби передати цю пам’ять майбутнім поколінням".



Влітку Володимир Безрукий приєднався добровольцем до захисників України на Сході. Наполягає, щоби не героїзувати цього його вчинку. Оскільки поруч – десятки і сотні відданих Україні воїнів і патріотів. В них художник бачить героїв доби – продовжує створювати їхні портрети, фіксуючи в такий спосіб нашу історію і збагачуючи колективну пам’ять нації.



Погляд Володимира Безрукого на теперішні події на Донбасі заслуговує на увагу. Спілкуючись із дядьком-шахтарем, який з 1953 року понад 30 років відпрацював на шахті в Лисичанську, Володимир досить близько знав багатьох людей з тих, хто казав про себе "ми – данєцкіє". Врешті цей свій досвід художник передав рисунками, створивши серію робіт "Данецькіє – ми". "В цій назві – вся суть характеру жителів Донбасу,  відзначає Володимир Безрукий. – Ці люди гордяться тим, що вони з Донецька. Справді сильні духом, але простодушні шахтарі. "Слабким тут не місце",  так говорять місцеві жителі. І це правда".



Про війну художник воліє говорити якнайменше. Натомість промовистими є його воєнні роботи – портрети учасників бойових дій, поранених бійців і просто цивільних людей, чиї долі підхоплені виром подій на Донбасі. Кожну вільну хвилину на війні Володимир Безрукий віддає малюванню. "Насправді, найважливіше, щоб змінилися люди,  каже художник про те, що би мала змінити ця війна в Україні. – Щоби люди не були байдужими, щоб не марно проливалася кров".

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl + Enter
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: