Про це жінка повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.
"Ура! У мене сьогодні подвійне свято. Цей день настав, у мене сьогодні останнє капання. Яка я щаслива. Ті почуття радості, які мене зараз переповнюють, неможливо описати словами. Попереду ще тільки обстеження, реабілітація та одна маленька операція, але сьогодні це моя перемога, перемога над хворобою. Я повністю здорова! – написала Мар'яна Гавриляк. – Я перемогла, я вилікувалася від раку, від смертельної хвороби, від якої, я думала раніше, виліковуються тільки зірки в США. Та це не так, і своїм прикладом я змогла показати, що від раку виліковуються і прості люди в Україні. Всі мої пости були спрямовані на те, щоб люди бачили і знали, що рак – це не вирок і від нього можна повністю вилікуватися. Так, лікування важке і довге, та це того варте".
30-річна жінка – інспектор відділу моніторингу патрульної поліції Івано-Франківська – лікувалася від раку грудей півтора року, перенесла 9 хіміотерапій. Кошти на її лікування збирали друзі, колеги, усі небайдужі франківці. Мар'яна називає цей час найважчим у житті – і фізично, і морально. Довелося долати неймовірно сильний страх і напади паніки.
"Насправді я дуже боялася померти від раку, тим більше в такому молодому віці, коли ще так хочеться жити і насолоджуватися життям, та я дуже старалася бороти цей страх всередині і нікому не показувати, щоб мої рідні і близькі ще більше через мене не переживали. Через те, що я дуже переживала і старалася нікому не показувати, що насправді зі мною відбувається, через емоційне виснаження у мене почалися панічні атаки, і це дуже страшні штуки. Панічні атаки – це коли тобі в один момент стає дуже страшно, неконтрольована паніка, тобі хочеться вибігти з машини, з будинку, бо тобі не вистачає повітря, хочеться втекти від людей, бо з тобою починається відбуватися щось неймовірне і ти не хочеш, щоб тебе бачили в таких станах, бо це дуже встидно, це коли серцебиття і тиск зашкалюють і таблетки від тиску не допомагають, а швидка їде занадто довго і тобі здається, що це все, ще трошки – і ти помреш… Це все моральне перевиснаження, але робота з психологами мене стабілізувала, за що я їм дуже вдячна", – ділиться важким досвідом жінка.
Вона розповідає, що подолати всі випробування їй надзвичайно допомагала молитва.
"Я кожного разу, коли мені було страшно, казала: "Господи, я віддаю себе і своє життя в твої святі руки, і я знаю, що зі мною все буде добре", і зі мною дійсно – все добре. Я дякую Богові за кожен прожитий мій день".
Мар'яна подякувала всім людям, хто допомагав, молився і хвилювався за неї: родині, друзям, колегам по роботі.
"Ви були для мене, як надійна стіна, мій тил, моя підтримка, на вас я завжди могла покластися і завдяки вам за деякі речі я не переживала і могла більш сконцентруватися на процесі виздоровлення. Я знаю, що ви проробили колосальну роботу, потратили багато сил і часу, та ви врятували мені життя, і мені тепер всього життя, яке у мене залишилось, не вистачить, щоб вам надякуватись".
Окрема подяка – лікарям: "Всім моїм лікарям, психотерапевтам – величезне дякую. Ви професіонали своєї справи і добрі люди. Півтора року переосмислення, самоаналізу, боротьби самої з собою – і ось він – довгоочікуваний щасливий кінець. Мені дуже пощастило, я отримала шанс на життя, я заново народилася, і в новий рік я входжу жива, здорова і безмежно щаслива".
