Про це повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лев Парцхаладзе, передає УБР. За його словами, тільки в Києві налічується близько 3,2 тисячі таких об’єктів (переважно, хрущовок і сталінок).
За замовленням міністерства ДП "Український державний НДІпроектування міст "Діпромісто" ім. Ю. Н. Білоконя вже розробив концепцію майбутніх законодавчих змін. Як очікується, її обговорення, доопрацювання та подання замовнику готового тексту законопроекту закінчиться в січні 2018-го.
Фактично це буде нова редакція існуючого з 2007 року, але реально не працюючого закону про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.
Однією з головних проблем є відселення жителів з будівель, що зносяться або реконструюються. Де і яке житло вони одержать як компенсацію.
Розробники кажуть, що стартові будинки бажано будувати в межах того ж району чи мікрорайону. Водночас у Мінрегіоні зауважують, що пропонувати житло для розселення мешканців можна в межах населеного пункту.
Втім, інвестор, щоб домовитися з мешканцями, буде мати право купити їм житло як в старому, так і в новому будинку в будь-якому районі міста.
Поки що пропонується обмінювати старе житло на нове за таким принципом: кількість кімнат, площа квартири в старому будинку повинна дорівнювати такій самій кількості та площі в новому. Незалежно від кількості прописаних у квартирі мешканців.
Щоб не постраждали інтереси черговиків на отримання житла, їхнє питання пропонується вирішувати окремо від тих, хто не стоїть на квартирному обліку. От їм якраз дадуть нову житлоплощу, виходячи з нормативів на кожного прописаного на день, коли було ухвалено рішення про проведення реконструкції.
Таким чином, спроби масової реєстрації всіх далеких родичів в будинку під знос не матимуть економічного сенсу. Хіба що знайомі з мерії встигнуть шепнути комусь на вушко про дату майбутнього рішення.