У дитячій театральній студії "ЖИВБУВПЕС" нас вітають хором. Діти сміються, жартують і сновигають довкола, аж поки режисер не скомандує про початок репетиції. Уже за мить гамірний зал перетворюється на покинутий підвал, де живуть безпритульні діти.
"Янгол у пітьмі" – так називається нова вистава, яку готують підлітки – старші вихованці студії. Вона про дітей-безхатьків. Під час репетиції від безтурботності в очах молодих акторів не залишається й сліду. Вони – зневірені, голодні, часом жорстокі, покинуті.
– Усе, що я пам’ятаю, – недоїдений оселедець і пуста пляшка горілки на підлозі!
– Я сказала, що більше не можу так. І втекла!
Головні герої – Оля і Макс. Вони брат і сестра, а серед інших безхатьків – новенькі. Підлітку Максу доводиться терпіти постійні знущання і навіть побиття. Сестра Оля просить їсти, але хлопець не може її прогодувати: не хоче жебрати.
"Для того, щоб заробляти – немає тут маленьких, – лунає жорстокий вердикт від одного з безхатьків. – Йди і проси!"
Матеріал для вистави підготувала завліт франківського драматичного театру Таїсія Люта. Режисери постановки, актори цього театру та викладачі студії – Олексій Лейбюк та Ігор Захарчук.
"Ми попросили Таїсію підготувати п’єсу на соціальну проблематику. Діти, які її гратимуть, вже мають достатньо досвіду, щоб працювати над складним матеріалом. А коли ми прочитали їм текст, вони запалилися цією виставою", – розповідає Олексій Лейбюк. "Прочитати п’єсу довелося і батькам, оскільки ролі дуже складні й драматичні. Діти можуть занадто перейнятися долею свого героя, так що не одразу зможуть з неї вийти", – додає режисер.
Над матеріалом розпочали працювати минулого місяця, але результат, якого вже досягнули, вражає. Репетиції триватимуть ще півроку, а прем’єру планують у червні, на День захисту дітей.
Тринадцятирічний Влад виконує одну з головних ролей – безхатька Макса. Він вчиться в студії вже третій рік, має навіть досвід гри у професійному театрі, у виставі "Оскар і Рожева і Пані". Каже, що уявити свого героя було спершу складно, але потім він згадав, як бачив таких дітей на вулиці. "Прикро, що є такі діти. А люди їх просто не помічають", – каже актор.
Другу головну героїню грає Катя. Це вже не перша для неї головна роль. У свої чотирнадцять вона вже встигла зіграти у дорослій виставі "Солодка Даруся" і побувати на гастролях за кордоном. Про свою теперішню роль розповідає емоційно: "Я навіть уявити собі такого не могла! Емоції переповнюють, деколи навіть мурашки по тілу. Це страшно, що хтось може так жити: не мати навіть що їсти, поки хтось володіє цілими статками".
У цій виставі не буде хепі-енду, пояснює режисер. "Вона показує, як діти, які живуть на вулиці, незворотньо змінюються. Вони нікому не довіряють, навіть самим собі. Винуватять себе за те, що потрапили у таке становище", – додає Лейбюк.
Цією виставою вихованці студії "ЖИВБУВПЕС" хочуть привернути увагу до проблеми безпритульних дітей. Показати середовище, у якому вони зростають, та небезпеки, які там існують. Водночас вистава демонструє, як соціум ігнорує цю проблему. Люди забувають, що іноді діти змушені самі втікати з дому, пам’ятаючи лише "недоїдений оселедець і пусту пляшку горілки на підлозі".
Юлія Лисенко
Цей матеріал було підготовлено
в рамках Програми міжредакційних обмінів
за підтримки міжнародного медіа-проекту MyMedia