За півтора місяця діяльності проекту з допомогою ярмарків-продажів зґардів авторства Всеволода Бажалука в Івано-Франківську, онлайн-ярмарку у фейсбуці та благодійних пожертв вдалося зібрати понад 95 тисяч гривень. На ці гроші придбали 35 новеньких кевларових касок марки “Шуберт” 3-го класу захисту, вартістю 2500 гривень кожна. Також придбали дві маскувальні сітки найвищої якості та 20 комплектів наколінників і налокітників на прохання 5-го батальйону з Прикарпаття. Допомога вже доставлена у батальйон.
Двадцять касок разом з іншою допомогою, зібраною франківчанами, доставили у батальйон “Азов”, оскільки в “Айдарі” та 5-му батальйоні волонтерам повідомили, що касками хлопці вже забезпечені.
“Каски з Івано-Франківська прибули в “Азов” і одразу ж разом із хлопцями вирушили на передову. Хочу подякувати всім, хто доклався до такого подарунку, – розповів журналіст Іван Харків, який є добровольцем батальйону. – В надійності касок переконався особисто. Під час обстрілу “Ураганів” під Іловайськом осколок влучив у мою каску, пошкодив її, але я цілий. Сьогодні передав дві каски новобранцям батальйону з Івано-Франківщини. Від хлопців передаю вам вітання і подяку. Добровольчі батальйони не мають державного забезпечення, тому, якби не прості люди, нам було б надзвичайно важко”.
Окрему подяку волонтери проекту висловлюють киянину (чоловік побажав не розкривати свого імені), який передав гроші на купівлю 15 нових “Шубертів”. Цю партію касок волонтери проекту відправили у батальйон “Київська Русь”, де воюють також хлопці з Яремчанщини.
“Щиро дякуємо усім людям, які взяли участь у проекті і придбали зґарду чи допомогли благодійним внеском! Поодинці ми не змогли би допомогти військовим, але усі разом – зробили добру справу, яка допоможе зберегти життя. Особливо зворушливо було бачити, як, почувши про допомогу армії, свої єдині 7 гривень витягнула з гаманця маленька дівчинка, а під час одного з ярмарків у Франківську біженець з Луганська дістав останню 20-ку і передав волонтерові, не стримуючи сліз”, – розповіла координатор проекту Наталя Голомідова.
“Я щодня отримувала дзвінки з різних куточків України, – пригадує Надія Шегда, яка координує продаж зґард через Інтернет. – Одного дня подзвонила жінка і сказала, що вона дуже бідна і не може придбати зґарду, але вони порадились цілою родиною, скинулися і хочуть взяти одну зґарду, щоб допомогти воякам. Жінка сказала, що буде носити її і щодня, буде молитися за всіх українських військових, аж поки не закінчиться війна”.
