У Львові у Дитячій лікарні Святого Миколая 7-річному Артуру з Івано-Франківщини провели першу в Україні подвійну родинну трансплантацію, пише КУРС з посиланням на Перше медичне об’єднання Львова.
Артур народився здоровим, але вже у 2 роки йому діагностували саркому малого тазу – агресивну злоякісну пухлину. Після тривалого і важкого лікування батьки з полегшенням почули, що рак відступив. Однак замість одужання в Артура почалися нові проблеми зі здоров’ям.
Лікарі виявили у хлопчика сечокам’яну хворобу. Камені видаляли неодноразово, але вони поверталися. Зрештою хвороба прогресувала настільки, що в дитини відмовили обидві нирки. Єдиним виходом став діаліз.
“Ми буквально виходжували Артура. У 7 років він важив лише 16 кілограмів. Йому часто ставало погано на гемодіалізі”, — згадує Лілія Грицків, лікарка-нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая.
За словами медиків, тільки розширене генетичне обстеження – аналізи відправили аж у Корею – дало відповідь на питання про природу ниркової недостатності. З’ясувалося, що в Артура первинна гіпероксалурія – рідкісна мутація, через яку печінка не виробляє фермент, що необхідний для правильного виведення оксалату. Лікарі пояснюють, що оксалат перетворювався в організмі дитини на оксалат кальцію – нерозчинну сіль, яка осідала в сечовивідних шляхах та нирках і призводила до формування каменів. Такий агресивний перебіг сечокам’яної хвороби швидко знищив нирки хлопчика. Єдиним шансом на порятунок Артура стала трансплантація обох органів: не лише нирки, а й печінки.
“Це був справжній виклик. Раніше в Україні не проводили таку комбіновану родинну трансплантацію дитині з гіпероксалурією. Пересадити лише нирку було неможливо, бо першопричина була в печінці. Тож, щоб дати Артуру шанс на життя, довелося виконати трансплантацію обох органів, донорами яких стали його мама і тато”, — розповідає Максим Овечко, керівник Центру трансплантології Першого медоб’єднання Львова.
Лікарі працювали в три етапи. Спершу трансплантологічна бригада видалила непрацюючі нирки, оскільки там була інфекція, яку потрібно було подолати до наступних етапів. За місяць – виконали трансплантацію нирки від тата. Ще за три тижні хлопчику пересадили частину маминої печінки. До останньої операції львівські медики залучили колег з Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова на чолі з Олександром Гриненком. Обидві пересадки минули успішно. Татова нирка та частина печінки мами запрацювали в тілі сина.
“5 років боротьби, лікарень і невизначеності позаду. Сьогодні Артур нарешті набирає вагу, сміється і мріє про здійснення простих дитячих бажань, як-от вперше в житті випити солодкої газованки”, – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Вперше на Прикарпатті пацієнту з серцевою недостатністю протезували аортальний клапан через розріз під пахвою
