Владислав на псевдо Спартан — командир одного з екіпажів наземних роботизованих комплексів (НРК) у 102-й окремій бригаді. До великої війни він працював комірником у рідному Івано-Франківську, але у лютому 2022-го рішення було простим: настав час діяти, пише КУРС з посиланням на 102 окрему бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ.
Він долучився до війська добровольцем і досі добре пам’ятає свої перші бої: “Ми виїхали на фронт 1 червня 2022 року. А вже 3-го були на позиціях в одному з населених пунктів. Через два дні опинилися в повному оточенні”.
Для молодих бійців без бойового досвіду це стало справжнім випробуванням.
“Усвідомлення того, що ти в оточенні й не знаєш, що буде далі, запам’ятовується на все життя. Вийти з пастки допомогли побратими — ризикуючи собою, вони організували наш відхід через річку. Ми всі вийшли живими. Такі речі не забуваються ніколи”, — говорить про перший бойовий досвід Спартан.
Після півтора року служби Владислав звільнився за сімейними обставинами, але згодом знову повернувся до лав Сил оборони України. Переживши оточення і розуміючи ціну кожного кроку на фронті, сьогодні він обрав високотехнологічний напрямок.
Тепер Спартан відповідає за роботу екіпажу НРК. Роботизовані платформи під його командуванням виконують завдання, де ризик занадто високий. Владислав керує всім процесом: від підготовки особового складу і ремонту техніки до безпосереднього виконання місій.
“Захищати потрібно не лише державу, а й свою сім’ю, рідних, свій дім. Треба бути патріотом своєї країни й любити Україну не словами, а вчинками”, — каже воїн.
Читайте також: вийшов з коми у день народження: історія бійця з Коломийщини Олександра Воєводи.
