Стара гілка газопроводу в Карпатах була в незадовільному стані: через зсув ґрунту бетонні опори газогону почали сповзати в річку.
Це могло призвести до тріщини та розгерметизації газогону, що загрожувало зупинкою не лише Битківської компресорної станції, а й видобутку газу з родовища, що обслуговує Пасічнянський нафтогазопромисел Львівгазвидобування. Тому замінили близько 4 км трубопроводу, що подає газ із боку Богородчанського району і УППГ-3 «Битків» до ПГРС «Пасічна». Понад 140 метрів його проходить через гірську ріку Бистриця, повідомляють у компанії.
Нову гілку газогону, що будували над рікою Бистриця в Карпатах, ввели в експлуатацію. Під час врізки в наявний газозбірний колектор пасічнянські газовики запобігли близько 500 тис. м³ втрат газу й забезпечили безперебійну роботу місцевої компресорної станції та свердловин Битків-Бабченського родовища.
Заміною газогону мінімізували серйозні ризики, пов’язані із ненадійністю старого вантового переходу через русло цієї ріки. Він був збудований понад 60 років тому. На канатних кріпленнях трималося дві газових труби. Одна – Пасічнянського нафтогазопромислу Львівгазвидобування, друга – оператора газотранспортної системи (ГТС) України. Йому ж належить і сам перехід.
Під час повені 2004 року опора моста, що розміщена за рікою, через зсув ґрунту змістилась. Як наслідок відбулася деформація вантових натяжок, розгерметизація труби, котру обслуговують пасічнянські газовики. Тоді ліквідовували аварію, чим полегшили натиск на опору. Відремонтувати опору за рікою, із слів газовиків, було неможливо через те, що фахівців, здатних оновити і зміцнити такого виду вантовий перехід, на ринку підрядників немає.
“Зупинка цього газопроводу – це зупинка всього Битків-Бабченського родовища. Втрата 330 тис. м³ газу на добу у разі виникнення екстремальних ситуацій, – розповідає Сергій Савчук, начальник Пасічнянського нафтогазопромислу Львівгазвидобування. – Заходити з таким трубопроводом у подальшу експлуатацію було дуже ризиковано. Тому на всіх рівнях було прийнято обґрунтоване рішення про часткову заміну газової мережі та побудову власних опор через Бистрицю”.
Загалом врізку з якнайменшими ризиками для газовидобування виконали протягом 11 годин. За цей час провели всі необхідні роботи, починаючи з земляних і закінчуючи продувкою нового газогону та запуском в нього газу.
“Проєктанти врахували ризики проходження рікою негабаритів, лісоповалу, льодоходи тощо. Проєктна міцність паль передбачає навантаження у 2,5 рази вище, аніж витримує та конструкція, де зараз укладені труби старого діючого газогону. Цей варіант економніший, зводиться швидше, і врахований антивандальний фактор проти тих, хто полюбляє красти метал. Всередині вся конструкція залита бетоном. Тому вона є стійкою і фактично недоступною для тих, хто полює за металами: її ані зрізати, ані витягнути не можна”, – пояснює представник генерального підрядника Володимир Бариляк, головний інженер ТзОВ «Експресгазбуд».
“Ми готувалися до підключення нової гілки завчасно. Продумували систему тимчасових переключень, аби не зупинити всі свердловини і дати можливість компресорній станції «Битків» працювати за мінімально можливого навантаження. Відключили тільки УППГ «Марково», УППГ-3 та УППГ-2 («Бабче»). Втрати становлять лише 50 тис. м³ газу. Якби зупинилася свердловина, то втрати було б вдесятеро більші, зупинили б компресорну. З огляду на те, що кожну свердловину на родовищі довелося б заново виводити на робочий режим, економічний ефект від проведеного підключення нової гілки газогону ще вищий”, – коментує Сергій Савчук.
Оперативно та майстерно провела складні зварювальні роботи із підключення нової ділянки газопроводу команда пасічнянських зварювальників – Іван Лесюк, Петро Мотрук та експлуатаційно-ремонтна ланка загалом під керівництвом головного інженера нафтогазопромислу Андрія Галярника. Вони разом із Сергієм Савчуком неодноразово оглядали місце підключень, обговорювали ризики й ухвалювали найбільш продумані рішення.
“Робота, як робота, – оцінює Іван Лесюк проведене складне зварювання з підключення нової гілки газогону. – Важка, бо масштаб труби немалий, довга протяжність магістрального газогону, непросто стравлювався газ. Зрештою, в нас легкої роботи не буває. Часом тягнемо вогнегасники на спині на гору, куди жодна машина не доїде, бо там десь високо потрібне наше втручання. Одним словом – буває гірше. Тут за п’ятибальною системою важкість робіт – на тверду четвірку”.
Тепер у зиму пасічнянські газовики заходять спокійно. Попереду найбільш ризиковані періоди випробовування нового газогону: зимові хурделиці, весняні або літні паводки. Проте надійність саме такої конструкції переходу через Бистрицю вже перевірена течією під час серйозних паводків минулих років – схожі стоять трохи вище і нижче по руслу Бистриці. Тож можна бути впевненими, що зупинці газовидобутку з гірських родовищ посеред заметів та морозів запобігли. Тепер місцеві села та містечка без газу не залишаться.
