Володимир В’ятрович, нардеп від «Європейської Солідарності», колишній голова Українського інституту національної пам’яті, очільник команди ЄС на місцевих виборах 2020, звернувся до прикарпатців.
Боротьба УПА – один із найяскравіших фрагментів літопису боротьби українців за свободу. Завзяте протистояння двом найбільшим тоталітарним системам, нацизму та комунізму, спираючись виключно на сили власного народу, перетворюють її на сторінку, унікальну для світової історії.
Пам’ять про героїчних повстанців-бандерівців не вдалося стерти зі свідомості українців попри десятиліття роботи совєтської пропаганди. Вона продовжувала жити у сімейних історіях чи піснях, які розповідали і співали тільки в колі своїх. Вона продовжувала тримати в напрузі совєтську владу до останніх днів її існування. Ця пам’ять, вийшовши з підпілля в кінці 1980-х, врешті розвалила комуністичний режим.
Повстанські пісні, червоно-чорні прапори, бандерівське вітання «Слава Україні» стали невід’ємними елементами масових акцій національно-демократичного руху, який врешті досяг проголошення незалежності у 1991 році. Невипадково головним вогнищем цього руху були саме ті терени, на яких у 1940–1950 роках боролися відділи УПА.
Але попри все це офіційна влада відновленої незалежної України ще довго боялася формулювати своє ставлення до повстанського руху. Тому вшанування пам’яті героїв УПА залишалося справою громадських ініціатив та опозиційних патріотичних партій. Певну соціальну підтримку ветерани УПА отримували виключно коштом місцевого самоврядування, зокрема на Франківщині.
Пам’ять про повстанців продовжувала надихати на боротьбу за свободу і демократію вже в незалежній Україні. Тому і під час Помаранчевої революції, і під час Революції Гідності над Майданом поруч із національними синьо-жовтими та європейськими прапорами майоріли бандерівські червоно-чорні. Тому «Слава Україні!» тут гордо промовляли не лише українці, але й іноземні гості, які висловлювали солідарність із нами. Тому в протестувальниках, які зривали російські спроби повернути контроль над Україною, російська пропаганда бачила бандерівців.
Тільки правда могла протистояти пропаганді Росії проти українського визвольного руху. Тож слід було повністю відкрити архіви і показати: за що насправді боролися бандерівці. На посаді директора архіву СБУ у 2008-2010 роках я відкрив доступ до архівів КГБ, в тому числі про ОУН та УПА. Тисячі українців знайшли свої родини, сотні тисяч та навіть мільйони дізналися більше про повстанський рух завдяки книгам, фільмам, передачам про історію.
Янукович чи не першим кроком закрив архіви знову, тому, повернувшись у владу, ми ключовим у декомунізації зробили закон про повний безплатний і вільний доступ до документів ЧК-НКВД-КГБ. Бо тільки правда є міцним опертям для вільної та демократичної держави, за яку боролись вояки УПА.
З початком російсько-української війни символи та історія УПА стали натхненням для нинішніх захисників України, які зупинили російських агресорів. Тому 14 жовтня, день створення УПА, з 2014 року став Днем захисника України. Це сталося з ініціативи Українського інституту національної пам‘яті, який я мав честь тоді очолювати. Це зробив своїм Указом президент Петро Порошенко.
Наступного 2015-го нарешті сталося те, чого давно прагнули справжні патріоти України, – державне визнання вояків УПА борцями за незалежність. І знову для мене як громадянина України і як історика, який досліджує повстанський рух, стало честю бути причетним до цього рішення. Головуючий на засіданні Верховної Ради України, а нині мій колега по «Європейській Солідарності», Андрій Парубій зробив усе, аби відповідний закон було підтримано в парламенті. А через кілька тижнів його разом з іншими декомунізаційними законами підписав президент Порошенко.
Дуже важливо, що це врешті сталося, хоч не так багато ветеранів УПА дочекалося цього. Символічно, що це відбулося під час нашої війни за незалежність з Росією. Бо це пам’ять, яка робить нас сильнішими. Але визнання УПА державою не лише данина пам’яті нашим попередникам, але сигнал нинішнім воїнам, що вони захищають державу, яка вміє шанувати своїх героїв.
Ще через кілька років на черговому військовому параді до Дня Незалежності традиційний привіт «Слава Україні!» прозвучав з вуст головнокомандувача Петра Порошенка як офіційне вітання Збройних сил України.
А гімн ОУН «Зродились ми великої години» став маршем українського війська.
Я гордий тим, що ті гасла, які десятки років проголошувалися націоналістами на мітингах і протестних акціях, ми втілили в життя. Гордий бути частиною команди «Європейської Солідарності», яка зробила Україну українською.
Прошу кожного патріота та патріотку на місцевих виборах-2020 підтримати нашу професійну команду, яка послідовно втілює програму про європейську та українську Україну. Усі разом ми зробимо свою батьківщину повноправною частиною вільної Європи!
Фото – з урочистостей до Дня захисника України у Франківську.
Промо
