Вчора, 6 листопада, на 72-му році життя помер відомий український поет, письменник і журналіст, уродженець Коломийщини Василь Рябий. Про сумну втрату повідомила його дружина Тетяна Ряба-Голікова, пише КУРС з посиланням на колегу поета Іллю Криворучка.
Василь Рябий народився 7 грудня 1954 року в селі Корнич на Коломийщині. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Його професійний шлях був нерозривно пов’язаний із медіа та видавничою справою: він працював у багатьох районних та обласних газетах, очолював видавництво «Світ», був заступником головного редактора «Буковинського журналу» та членом редколегії журналу «Дзвін».
Особливе місце в його житті посідала література. Перший вірш автора побачив світ ще у 1972 році. Василь Рябий залишив по собі потужний творчий доробок — поетичні збірки («Грань», «Елегія для білого диму», «Віно коконіВ», «Спалах світлотіні» та інші), есеї, повісті та переклади, які звучать румунською, італійською, французькою й англійською мовами. Він також був засновником коломийського літературного товариства «Плин» та однойменного часопису, учасником гурту поетів-паліндромістів «Геракліт».
Творчість митця відзначена численними престижними нагородами: він був лауреатом премій імені Павла Тичини, Василя Стефаника, Леся Гринюка, «Благовіст», «Карпатська корона» та «Крилата підкова», а також нагороджений Золотою медаллю української журналістики.
У 2020 році Василь Рябий отримав Народну Шевченківську премію за унікальну книгу поезій «СологолоС. Сто вінків сонетів».
Відхід Василя Рябого — втрата для українського письменства, Прикарпаття та всіх, хто знав його особисто й цінував його слово.
Довідково: Народна Шевченківська премія (також відома як громадська Шевченківська премія) — це незалежна всеукраїнська відзнака, яку засновано громадськими й творчими організаціями задля вшанування видатних митців, чия творчість має глибоке національне значення, і яка присуджується за ініціативою та народним визнанням культурної спільноти.
