Понад півмільйона переглядів у соцмережах зібрало відео, у якому гуцул Микола Максим’юк розповідає про дримбу – один із найдавніших музичних інструментів, пише КУРС.
Микола Максим’юк грає на дримбі змалечку, він є правнуком легендарної гуцулки Чукутихи, відомої виконавиці гуцульських співанок. Нащадок гуцульського роду має особливий зв’язок із музичною традицією краю: він відкрив приватний музей, де розповідає про гуцульські співанки, зокрема ті, які виконувала його прабабуся.
Уже майже два десятиліття Микола Максим’юк керує народним ансамблем дримбарів «Струни Черемоша» у селі Великий Ясенів на Верховинщині. Свого часу ансамбль заснував заслужений працівник культури України, відомий у Карпатах Михайло Нечай.
«Моя прибабуся Марія Кречунєк народилася у селі Верхній Ясенів, на присілку Лихонький, – розповідає пан Микола. – Вона вийшла заміж за Йосипа Поляка, якого в селі називали “Чукут”. Тому, що він, коли танцював навприсядки, вигукував – «Чук». А якщо дівчина вийшла заміж за цього чоловіка, то автоматично отримала прізвисько – “Чукутиха”. Впродовж свого столітнього життя бабуся співала. А у 90-річному віці вона потрапила в об’єктив відомого фотохудожника Миколи Сеньковського. Він тоді зробив три фотографії: «Стара Гуцулка», «Гуцулка в перемітці» і «Гуцулочка з паличкою». У 1931 році митець відправив світлини у Францію на Європейський фотофестиваль. То ж фотографія «Стара Гуцулка» отримала гранд-прі і так бабуся стала відомою, а її портрет і досі викликає захоплення».
Саме унікальні, маловідомі історії, легенди стануть змістовною основою 12 локацій мультимедійного туристичного маршруту «Мандрівка плаями Гуцульської столиці», який вже цієї осені відкриють для туристів у Верховинській громаді. На кожній зупинці стоятиме інформаційний знак із QR-кодом, що вестиме на інформаційний портал. А віртуальним гідом маршруту буде образ гуцулки Чукутихи.
«Ми записуємо короткі відео для соцмереж, щоб анонсувати цікавинки, які можна буде пізнати під час проходження маршруту “Мандрівка плаями Гуцульської столиці”. Микола Максим’юк відомий місцевий митець із давнього роду. Верховинська громада має чимало скарбів – історичних, мистецьких, знаних особистостей. Ми об’єднали цікаві локації у маршрут, яким туристи зможуть ходити безоплатно і без обмежень отримувати насолоду, пізнавати історію карпатського краю. Зараз виготовляємо інформаційні знаки та готуємося до презентації маршруту», – розповіла голова правління ГО «Альянс розвитку», керівниця проєкту Марія Маківничук.
Команда проєкту вже знайомить майбутніх мандрівників із героями та локаціями-”родзинками” маршруту в соціальних мережах. Історія Миколи Максим’юка та його дримби стала однією з таких розповідей — і, судячи з сотень тисяч переглядів, гуцульська культура викликає значний інтерес далеко за межами Верховинщини.
Відео опубліковане на сторінці громадської організації «Альянс розвитку», яка реалізує проєкт «Мандрівка плаями Гуцульської столиці». Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Благодійного фонду «МХП-Громаді», у межах конкурсу «Культурні стежки громад».
Читайте також: 85-річна блогерка з Косівщини підкорює TikTok піснями, гумором і гуцульськими традиціями.
