Як тільки приходить Різдво, у селі Саджавці на Коломийщині оживає унікальна традиція – “Драниця”. Такого дійства справді більше ніде не побачиш. У Саджавці дуже цінують цей звичай не тільки старші люди, а й молодь. Вони бережуть його, передають із покоління в покоління, щоб він у жодному разі не забувся.
“Наша громада пишається тим, що маємо людей, які так поважають свої традиції. Ми також прагнемо зберегти цей звичай. А ще – показати його всій Україні. Тому управління культури та туризму подало драницю на внесення до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини”, – повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський, пише Збруч.
Достеменно ніхто не знає, коли та за яких обставин започаткували такий колоритний звичай, який сьогодні є культурною родзинкою саджавського Різдва. Мотиви драничних колядок перегукуються із древніми дохристиянськими.
Хлопці збираються в компанії по 8-15 осіб, наймають музик (скрипаля, бубніста, баяніста, цимбаліста, сопілкаря). Хлопець-кавалєр веде “Драницю” до дівчини, яка йому подобається. Ось цієї ночі батьки можуть побачити, хто буде їхнім зятем.
Починають колядувати під хатою. “Ой чи дома, дома…” – ця коляда прославляє господаря. Першим до хати заходить “Береза” – хлопець, який привів “Драницю”. Батько дівчини зустрічає його з калачем (хлібом) (“Меланкою” зі столу) на порозі. Хлопець приймає хліб. Заносить його до хати та віншує словами: “Віншуємо на щісті, на здоров’ї, абисте дочекали від тепер за рік на многая і благая літ”.
Після віншування “Береза” калач заносить до хати і кладе на стіл поряд із “Василем”. Драничники стають в коло та колядують. І це вже інша коляда, яка залежить від кількості дівчат у хаті. Колядки “Ой у саді, саді…”, “Ой по горі, горі…”, “Ой попід лужечок…”, “Дзвеніла вода…” прославляють вже дівчину – “ґречну панну”.
У різдвяну ніч у Саджавці дівчат називають “ґречними”. Коли хлопці надумали у “ґречної” сідати за стіл, то доколядовують: “Припирай драбину, лізь по солонину. Припирай ще вище, лізь по кубасище. А як маєш дівку, то давай горівку, а маєш сина – давай бочку вина. На городі зело, буде у вас весело. На городі зілля, буде у вас весілля” і в кінці колядки віншують. А далі – танці: коломийка, вальс.
Потанцювавши, хлопці сідають за стіл попробувати ґаздівської самогонки та смачних страв. Драничники недовго затримуються в одній хаті, йдуть далі, адже кожен хлопець хоче повіншувати свою кохану чи сестру.
А дівчина швидко збирає зі столу – наступна “Драниця” має зайти до чистої прибраної хати.
Наступного дня дівчата хваляться одна одній, скільки разів були “ґречні”. У кого було найбільше “Драниць” за ніч, та дівчина із гордістю носить звання – “ґречна”.
Читайте також, як 25 грудня Криворівня зібрала на коляду тисячі людей. А 6 січня у Криворівні вже відзначили Водохреща і провели розколяду.
