Цьогоріч в Івано-Франківський національний медичний університет набрали на 85% більше іноземців, ніж минулого року. А загалом, якщо взяти всіх, то більше на 25%. Загалом в ІФНМУ вчаться 1900 студентів-іноземців.
Про це в інтерв’ю Репортеру розповів ректор Микола Рожко:
“В 2020 році прийняли 970 студентів, а в 2021-му – 1230. Іноземних студентів у нас зараз рекордна кількість – 1900, – каже Микола Рожко. – Індійців – 90%, далі – поляки, нігерійці, болгари. Університет на них заробляє 200 млн грн. А решту – майже таку саму суму – платять 15 тисяч українців. Це студенти, інтерни, лікарі післядипломної освіти”.
Річний бюджет ІФНМУ, відповідно до звіту ректора за минулий рік, такий: у використанні було 450 млн грн. З них 119 млн дала держава на держзамовлення, на клініку, на стипендії. Решту заробили самі.
“Ми сьогодні входимо у п’ятірку найкращих медичних вишів України. І у 20 найкращих серед усіх – за фінансовим станом. От недавно була перевірка Державної служби якості – все чудово”, – зазначив ректор.
Наразі університет розширяє базу, відкрили новий факультет – ерготерапію й фізичну терапію. Спершу був бакалаврат, тепер пройшли ліцензування магістерської програми.
В Яремче відкрили під цей факультет новий реабілітаційний центр. Він запрацював недавно. Там є 12 двомісних палат (у кожній – туалет, душ, гардеробна), сольова кімната, фітобар, маніпуляційна. Колись то була база фармфакультету, ми її переробили. Зробили котельню – і на газі, і на дровах. Крім усього, вона забезпечує кафе, яке там є, і конференц-зал на 160 місць.
“Але в нас ще є одне стратегічне питання, особисто для мене воно дуже важливе. Бо практично всі корпуси ми привели до людського вигляду, але в нас немає великої клініки. І найближчим часом нам приміщення під неї ніхто не дасть. Збудувати самим – нереально. Тому ми хочемо купити будівлю колишнього «Прикарпаттрансгазу». Гроші у нас на це є. І ми б там зробили клініку на 350 ліжок”, – поділився ректор.
Микола Рожко наголошує, що адміністрація університету дуже раціонально підходить до того, що заробляє виш.
“Я завжди раджуся з Вченою радою, прошу підтримки. Кажуть, я добрий менеджер. Та я працюю не на себе, а на університет. Це багатьом не подобається, але мене то не цікавить. Як би не було важко, а того року закупили для бібліотеки підручників на 2,5 млн. На понад 2 млн грн – комп’ютерів. Але, наприклад, маючи на рахунку понад 400 млн, я нині не можу заплатити людям аванс, бо ще немає бюджетної програми з міністерства. Навіть якщо підпишу платіжки, то казначейство не пропустить”.
