Міністерство освіти і науки України оприлюднило результати загальнонаціонального дослідження «Булінг та толерантність у закладах освіти після 24 лютого 2022 року», пише КУРС з посиланням на МОН.
Дослідження, проведене в листопаді 2023 — січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій. На меті було виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його види і причини, а також зміни після початку повномасштабного вторгнення росії.
Ключові результати дослідження
1. Поширеність булінгу:
- 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
- 24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
- Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
- У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%.
- Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.
2. Різновиди булінгу:
- заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
- поширення неправдивих чуток (24,0%);
- отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%);
- зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
- жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).
3. Основні приводи для булінгу:
- зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці, заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
- особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
- світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
- уподобання чи хобі (18,7%);
- мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
4. Звернення по допомогу:
- 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
- Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
- Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
- Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5-х класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9-х класів цей показник скорочується до 47,9%.
5. Реакція школи на булінг:
- 12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
- 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
- Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.
6. Залученість дорослих до булінгу:
- 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
- 14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).
Дослідження виявило низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.
Результати дослідження буде використано для вдосконалення політики протидії булінгу в школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.
Дослідження проведено аспіранткою Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, гостьовою дослідницею Прінстонського університету Анастасією Мельниченко та кандидаткою економічних наук, доценткою кафедри соціальної роботи та реабілітації Наталею Тілікіною методом онлайн-опитування через платформу «Qualtrics».
КУРС писав, що всі ліцеї Івано-Франківська перевірять на булінг, а Департамент освіти та науки запустив чат-бот у Telegram “Стоп булінг! Osvita.if” для анонімних повідомлень про булінг у школах Івано-Франківської громади.
