За останні кілька місяців активізувалося багато акаунтів, які поширюють неправдиві новини та факти про вакцинацію від коронавірусної інфекції. Нещодавно соціальна мережа “Фейсбук” заблокувала без права повернення більше як 300 сторінок, зареєстрованих у Російській Федерації. Усі вони робили контент проти вакцинації від Сovid-19.
Які фейки поширювали акаунти та чому їхні сторінки були видалені?
Як зазначає портал Новинарня, видалені акаунти зосереджували свою увагу передусім на іноземних вакцинах. Зокрема вони стверджували, що препарат AstraZeneca вбудовується в ДНК людини таким чином, що перетворює її на шимпанзе.
Поширення фейкового контенту стало причиною видалення:
- 65 акаунтів у мережі Facebook;
- 240 сторінок у соцмережі Instagram.
Усі новини, які публікували на цих сторінках, були створені насамперед для аудиторії Латинської Америки та Індії. Також фейковий контент поширювався на територію Сполучених Штатів Америки. Розслідування показало, що видалені акаунти пов’язані з компанією Fazze, яка, хоч і була зареєстрована у Великій Британії, проводила свою активну діяльність саме в Росії.
Діяльність сторінок активізовувалась ще від першої хвилі вакцинації. Саме тоді, наприкінці 2020 року. з’явилися перші дописи про вплив AstraZeneca на ДНК людини та здатність вакцини перетворити людей на шимпанзе.
Вже з початку другої хвилі вакцинації (наприкінці весни 2021 року) на сторінках почали з’являтися фейкові факти щодо американської вакцини Pfizer.
Варто зазначити, що особливі хвилі активності розпочиналися саме тоді, коли у США, Індії та Латинській Америці планувалося затвердження відповідних вакцин – AstraZeneca та Рfizer.
Публікації відбувались на лише у соцмержах Facebook чи Instagram, але й на інших платформах, наприклад Reddit, Medium і відомому сайті для петицій Change.org. При цьому ніяких джерел щодо зазначених даних не надавалося – дописи були більше спрямовані на блогерів з великою кількістю підписників.
Просування фейків проводилося за допомогою хештегів та репостів.
Насправді пропаганда проти вакцинації виявилася неефективною. Їхні петиції зібрали не більше як 900 підписів, а дописи у соцмережах так і не набрали великої кількості вподобань.
Співпраця з блогерами, на яку так орієнтувалася компанія, зіграла з нею злий жарт. Саме через інфлюенсерів було розкрито мережу поширення фейків.
На правах реклами
