Сьогодні – день виходу друком першої збірки віршів Тараса Шевченка “Кобзар”. З цієї нагоди у мистецькому просторі “Підземний Перехід Ваґабундо” у Франківську відбувся вечір з читанням поезії Шевченка.
Про це повідомив співорганізатор ініціативи Ростислав Шпук.
“Раніше робилося на відкритому просторі, а зараз все потребує захисту — слово теж, тому працюємо тепер так. Ну, і це Шевченко — людина, яка своєю особистістю створює захист для України. Мета заходу — надихнутися Шевченком вкотре, тому що наодинці не в кожного виходить, потрібна якась така колективна запорука. А читання задають тон, “роблять погоду” і збирається своя атмосферна компанія, в якій можна одне від одного надихнутися. Адже найкращі ідеї приходять під час такої взаємодії”, — каже Ростислав Шпук.
Письменниця Ольга Деркачова розповідає, що Шевченківські читання в Івано-Франківську організовують щороку саме 26 квітня, пише Суспільне.
“Справжнє народження поета відбувається тоді, коли з’являється у світі його книга. І коли про цю книгу говорять, відбувається фіксація того, що поет вже зробив. 26 квітня 1840 року вийшов перший “Кобзар” Шевченка, в якому було вісім творів. І тому ми відзначаємо цю річницю саме читанням його поезій. 26 квітня сталася така подія — добрий старт для української літератури, для української нації”, — каже Ольга Деркачова.
Письменниця вважає, що твори Шевченка актуальні завжди, зокрема перегукуються і з сьогоденням — війною.
“Свого часу мене вразила світлина після повномасштабного вторгнення РФ в Україну — залізничний вокзал у Києві й жінка веде дитину за руку, а на плечі в неї — автомат. І тоді мені згадалися слова поета: “І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі”. Якщо ми хочемо зрозуміти справжнє обличчя Росії, потрібно читати українську літературу і, зокрема, “Кобзар” Шевченка”, — радить Ольга Деркачова.
Під час читань колекціонер Роман Ткач представив старі видання “Кобзаря”. Чоловік розповів, що зібрав понад 300 книг різних років. Проте найціннішим екземпляром у своїй колекції вважає прижиттєве видання “Кобзаря” 1860 року.
“До Шевченка я прийшов своєю дорогою. Десь у дев’ятому класі до Шевченківських днів батько попросив вивчити твір “Розрита могила”. Це так вперше я підійшов до Кобзаря. Чи у 2010, чи у 2011 році друзі на день народження подарували мені “Кобзар” 1914 року. З цього моменту я “поринув” у “Кобзарі”, — розповідає Роман Ткач.
Окрім видань, чоловік збирає все, що пов’язане із Шевченком, — значки, марки, літературу. У своїй колекції Роман Ткач має 126 портретів поета.
