Видання двох книжок прикарпатського видавництва Discursus підтримав Український інститут книги, пише КУРС з посиланням на видавця Василя Карп’юка.
“Цього року дві заявки видавництва Discursus – серед переможців мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на випуск книжкової продукції, який реалізовує Український інститут книги”, – повідомив Карп’юк.
Це два романи:
- «Пан. Роман про Євгена Чикаленка», автор Степан Процюк;
- «Жінка роду мого», авторка Єва Лотоцька (Оксана Мазур).
По 1500 примірників цих видань вже передані у бібліотеки України.
Степан Процюк у своєму романі про Євгена Чикаленка розмірковує, хто ж він — цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? «Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», — ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни. Автор не лише занурює читачів у багатогранний світ свого героя, а й показує передусім людину — Євгена Чикаленка.
Єва Лотоцька розповідає про студентку Дарину Гаєвську, яка досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.
Роман «Жінка роду мого» — сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928—2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно. Оберіг роду — сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, — це символ мрії про волю і повернення додому.
На сайті видавництва оголошене передзамовлення на обидві книжки.
КУРС писав, що у франківському видавництві вийшла книжка гуцульських новел, написаних сто років тому, – їх можна слухати.
