Трансплантація серця врятувала життя двом мешканцям Івано-Франківщини – Івану Остапіву з Чернієва та Мирославі Сороці з Вікторова. Обох оперував лікар-кардіохірург, трансплантолог, кандидат медичних наук Василь Белейович, який відтепер працює у команді Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, пише КУРС з посиланням на ЦМКЛ.
Нещодавно медик зустрівся зі своїми пацієнтами для моніторингу стану здоров’я. Сьогодні вони в гарному настрої, з усмішками та в теплій атмосфері довіри спілкуються з лікарем, який врятував їм життя, кажуть у ЦМКЛ.
Трансплантацію серця Івану Остапіву провели тільки 5 місяців тому. Зараз чоловік уже працює по господарству і навіть повернувся до своєї професії далекобійника. Розповідає, що нещодавно проїхав три тисячі кілометрів за кермом.
«Минулого місяця вже побував у Парижі», – з гумором говорить пацієнт.
Протягом 2021-2025 років чоловік пережив 4 інфаркти міокарда.
«У пацієнта ішемічна хвороба серця, майже все своє життя він працював водієм-далекобійником. Негативно впливало на його здоров’я і куріння з дитячого віку», – пояснює лікар-кардіохірург.
У 2022 році Василь Белейович повідомляв чоловіка про необхідність проведення трансплантації серця.
«Якщо відверто, я тоді не дуже в це повірив», – зізнається Іван Остапів.
Проте згодом стан пацієнта значно погіршився – він майже не міг дихати. Після дообстеження медики виявили серйозні проблеми і з легенями – високу легеневу гіпертензію.
Зважаючи на критичний стан, у 2023 році Іван Остапів погодився на пересадку. На донорське серце він чекав два роки.
«Одного разу мені подзвонили, що є серце, але згодом повідомили про несумісність з донором. Через тиждень – знову дзвінок, і це була моя надія. Я не боявся трансплантації, бо розумів, що є велика загроза моєму життю. Тому хоч і в тяжкому стані, але без зайвих роздумів я направився у Київ в Національний науковий центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, де на той час оперував Василь Белейович», – пригадує пацієнт.
За словами лікаря, пересадка серця була єдиним шансом чоловіка, оскільки жодних інших кардіохірургічних оперативних втручань йому провести було уже неможливо через низьку фракцію викиду.
«Окрім того, у пацієнта був вкрай критичний стан серця. Через це його тіло було наповнено водою (15 л). Тоді він важив 130 кг (зараз – 94). Я консультувався зі своїми американськими колегами щодо цього складного випадку, навіть трансплантація серця була ризикованою. Та іншого виходу не було», – говорить Василь Белейович.
Лікарі пригадують, що тоді серце від посмертного донора доводилось перевозити в час, коли над Україною пролітали шахеди. Але результат того вартував – сьогодні показники пацієнта стабільні, а життя повноцінне.
Друга пацієнтка Василя Белейовича Мирослава Сорока розповідає, що проблеми з серцем у неї з’явилися два роки тому.
«Я не могла ходити, ноги набрякали, тіло набирало води. Тому я періодично лікувалась у медзакладах», – пригадує жінка.
Лікар Василь Белейович консультував її тоді в ЦМКЛ, а трансплантацію провів у Києві 10 лютого 2023 року.
«Жінка на перший погляд не виглядала важкохворою, однак результати обстеження були невтішними. У пацієнтки виявились вкрай серйозні проблеми з серцем, а саме фракція викиду (ФВ) 16%, яка не піддавалася ні консервативному, ні хірургічному лікуванню», – розповідає лікар.
За його словами, тоді сталось диво – після реєстрації Мирослави Сороки в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації (ЄДІСТ) того ж вечора повідомили, що знайшлося сумісне серце.
У пацієнтки була дилатаційна кардіоміопатія – розширення камер серця, через що воно не може ефективно перекачувати кров.
Тепер Мирослава проходить лише контрольні обстеження, а не постійно перебуває у лікарні, як раніше.
«Я без вагань погодилась на операцію. В мене від серцевих хвороб померли родичі: мама в 54 роки та брат у 50. Тому я боялась за своє життя», – каже жінка.
Василь Белейович каже, що трансплантація не є вкрай важкою операцією, тому пацієнтам не варто боятись її проведення.
«Так, лікар повинен володіти певними техніками і навиками. Виконують її згідно з чинним законодавством тільки ті кардіохірурги, які мають диплом трансплантолога. Дуже важливою під час операції є робота всієї команди, яка має працювати як одне ціле», – пояснює лікар.
Також він наголошує, що перші 2-3 місяці після проведення трансплантації потрібно уважно слідкувати за станом здоров’я пацієнта і реагувати на критичні виклики у разі їх появи.
Читайте також: Прикарпатка розповіла, як почувається після трансплантації нирки
