Фільм режисерки Ірини Цілик «Я і Фелікс», де знімався письменник з Прикарпаття Юрій Іздрик, 11 квітня виходить в український прокат.
Про це повідомила пресслужба Державного агентства з питань кіно.
«11 квітня в український прокат виходить фільм «Я і Фелікс». «Я і Фелікс» — повнометражний ігровий дебют української режисерки Ірини Цілик», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що допремʼєрний показ стрічки відбудеться 10 квітня у Києві.
КУРС писав, що фільм, у якому Іздрик зіграв солдата з ПТСР, отримав нагороду італійського кінофестивалю
Фільм «Я і Фелікс» — екранізація роману Артема Чеха «Хто ти такий?». Книга Чеха автобіографічна, але не документальна, багато моментів охудожнені або вигадані. Тож твір став кістяком, від якого відштовхнулася режисерка. Разом із чоловіком Цілик написала сценарій, а відтак фільм наповнений досвідами й історіями Ірини.
Стрічка розповідає історію про дорослішання хлопчика Тимофія у період 90-х, його сім’ю, друзів і стосунки з колишнім контррозвідником і солдатом ГРУ Феліксом, який служив під час війни в Афганістані. Фелікс, співмешканець його бабусі, колишній контррозвідник і глибоко травмована різними війнами людина, зіграв у житті підлітка особливу роль. «Дружити з такими людьми небезпечно та весело. Як і рости в 90-х загалом», – зазначають в описі тизеру до фільму.
Роль Фелікса, солдата з ПТСР, у фільмі зіграв письменник й поет Юрій Іздрик.
Нагадаємо, Юрій Іздрик отримав Золоту Дзиґу за роль у фільмі “Я і Фелікс”
Режисерка Ірина Цілик про Юрія Іздрика у ролі Фелікса
Відповідальність Іздрика під час знімального процесу мене вразила до глибини душі, розповідає режисерка. Затверджуючи його на роль, я, звісно, тривожилася з різних причин. Непрофесійний актор, поет, трубадур і оце все. Складна особистість, що швидко втомлюється від людей і хоче в нірку. А тут же багато знімальних днів, ранні підйоми, переїзди, велика група, довгі дні і ночі важкої роботи, веселі, мов щенята, підлітки Андрій і Влад весь час крутяться поруч. Але Іздрик проявив неймовірну і геть неочікувану для мене відданість процесу.
*
Говорячи про його відданість роботі, я не можу не згадати останній знімальний день. Безкінечна зміна з дикими переробітками, грудень, мороз і водночас сирість, що пробирали до кісток, втома така, що ми всі почувалися вже на межі наших можливостей. Ніч, знімаємо сцену бійки Фелікса з гопниками. Каскадер не розрахував сил і випадково штовхнув Іздрика сильніше, ніж треба, від чого той по-справжньому доволі жорстко впав на асфальт (цей дубль зрештою увійшов у монтаж). “Все ок”, – каже Іздрик і працює далі, а лише згодом я дізнаюся, що він сильно розбив лікоть. Більше того, знімаючи кадр, де Фелікс б’є гопника і не може зупинитися, Іздрик від браку досвіду так несамовито й по-справжньому лупив руками мат за межами кадру, що збив собі кісточки пальців до м’яса. Потім вони кілька місяців не гоїлися, і я страшенно переживала. Але ніяких претензій абощо так і не почула.
*
Я ніколи не бачила, як виглядав прототип Фелікса в реальності, адже не збереглося жодного його фото. Все, що ми мали, – дитячий малюнок Чеха. Але коли мама Чеха побачила Іздрика в кадрі, то сказала: “О господи, це ж викапаний Фелікс!”.
*
Частина діалогів Фелікса у фільмі – це, звісно, імпровізації самого Іздрика. Ще при першому знайомстві Іздрика та 10-річного Андрія (який зіграв Тимофія в дитинстві) я послухала їхні жваві розмови про гриби, космос, Бога, жінок, секс і так далі та зрозуміла, що можна більше нічого не вигадувати і ці двоє справляться і без мене.
*
Кадр, в якому Фелікс у тільнику сидить за фортепіано і грає джазову композицію, незважаючи на кілька неслухняних пальців, – документальний. Це не Фелікс, а Іздрик грав, чекаючи у перерві. Ну а я як справжній мисливський пес швидко сказала оператору: “Увімкни камеру!”.
*
Не уявляю собі іншого Фелікса. Ані на мить не пошкодувала про свій вибір.