Прикарпатець Володимир Кріслатий, який до війни проживав і працював у Фінляндії, на початку квітня 2022 року повернувся до України, щоб захищати батьківщину. Його рішення було зумовлене не лише патріотизмом, а й родинною історією: дідусь Володимира був бандерівцем і боровся за незалежність країни, пише КУРС.
Як повідомляють в Івано-Франківському центрі комплектування та соціальної підтримки, після повернення Володимир добровільно вирушив до територіального центру комплектування і за кілька днів приєднався до 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», отримавши позивний «Фін». Разом із побратимами він пройшов підготовку і після місяця навчань вирушив до зони бойових дій.
“Коли за 40 км там були спалахи, було чути гуркотіння, ми думали, що вже на війні. А насправді до війни ще було, як виявилось, дуже-дуже далеко”, – ділиться Володимир.
Військовий розповідає, наскільки важливою є поступова адаптація солдатів до умов бойових дій:
“Дуже важливо, коли людина, потрапляючи на нуль, не опиняється відразу в самому пеклі, а потрошки робить кроки, щоб адаптуватися. Треба зрозуміти що відбувається, і зрозуміти, як себе поводити, як боротися з тим, що до тебе прилітає, і хто приходить з поганими намірами”, – пояснює військовий.
Спочатку Володимир був звичайним стрільцем-солдатом. Потім, через брак кадрів, треба було виходити на позиції і його призначили старшим.
“Бути старшим позиції – це, по-перше, згуртування хлопців, визначення секторів стрільби, ведення вогню, очікування противника, організація пунктів спостереження, розподілення розташування боєприпасів, харчів, обладнання додаткового”, – розповідає чоловік.
На початку 2023 року «Фін» отримав серйозне поранення, яке змусило його залишити передову. Після тривалого лікування і рішення ВЛК про «обмежену придатність» він повернувся до служби в тилу. Володимир долучився до зенітно-кулеметного батальйону, а згодом перевівся до однієї з рот охорони територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Чоловік зазначає, що нинішня мобілізація відрізняється від тієї, яка була у 2022 році.
“На початку разом зі мною в автобусі їхало вісім хлопців, які розуміли і знали, що назад їх ніхто не випустить. І вони їхали з метою долучитися до Збройних сил. Те, що зараз відбувається, я не можу нічим пояснити. Те, що люди не хочуть, не мають бажання захистити себе, свою родину. Знаючи, що відбувається під час окупації, зважаючи на те, що ми в Західній Україні абсолютні вороги для них. Що далі, то більше вони звіріють. І зараз ховатися й чекати на те, що це попри мене пройде, якось це неправильно”.
Читайте також: прикарпатський захисник Святослав Шелест повернувся на службу після поранення.
